Syg-Go-Logi - Ataf

La la la la la

La la la la la

La la la la la la la

Det er en syg mands bekendelser

Jeg er ik' li’som andre mennesker

Kan ikke engang selv kende mig

Jeg ved ikke hvordan jeg endte her

I det her center hvor jeg slentrer

I en hvid dragt med lænker

Her vil de ha' jeg tænker på de hændelser

Der er grunden til at de måtte fængsle mig

Ku ik' dy mig jeg var sygere før i tiden

Jeg lemlæstede en mand til invalid

At han var fra politiet huh ku' jeg jo ik' vide

Nu holder de mig inde på ubestemt tid

Behandlingsdom de vil kurere mig

Studere mig — regulere mig

Jeg' isoleret, konstant observeret

Som et dyr der hverken kan styres eller dresseres

Jeg irriteres nægter at falde til

Personlighedsspaltet kald det hvad du vil kalde det

De vil gerne forstå mig (La la la la la)

Åbne mig op så de kan nå mig (La la la la la)

Men de kan ik' trænge ind til mig (La la la la la la la)

Jeg går min egen vej

De prøver ihærdigt på at tæm' mig (La la la la la)

For at studere hvordan jeg tænker (La la la la la)

Men de kan ik' lave om på mig (La la la la la la la)

Næ nej

De vil gerne have mig til at finde mig selv

Jeg kan ik' deres medicin er til ingen hjælp

Psykologi og terapi kan ikke redde min sjæl

Der' intet at gøre slå mig ihjel

Og befri mig jeg hører jo ikke til her

Det er derfor jeg skriger at jeg ikke vil mere

Men de hiver og flår mig ned på en båre

De river og slår for at stikke nåle i mine blodårer

Når de slipper mig kryber jeg sammen

Jeg ser tre skikkelser der lukker døren til gangen

Og timer flyver forbi mig åh gud sig mig

Er der nogen andre end mig selv der egentlig kan li' mig

Nårh jo der var min nabo kujo men køteren har glemt mig

Nu har jeg kun mine indre stemmer

Onde idéer formerer sig i mit sinds mørke

Hvisken i mit øre der skriger gør det gør det

De vil gerne forstå mig (La la la la la)

Åbne mig op så de kan nå mig (La la la la la)

Men de kan ik' trænge ind til mig (La la la la la la la)

Jeg går min egen vej

De prøver ihærdigt på at tæm' mig (La la la la la)

For at studere hvordan jeg tænker (La la la la la)

Men de kan ik' lave om på mig (La la la la la la la)

Næ nej

Vi er dine venner fra mørket du ved godt hvad du skal gøre

Kom nu gør det — hvis du tør det

Vi er dine venner fra mørket

Jeg venter nu med længsel i mit fængsel

På at høre knirken fra celledørens hængsel

Min vrede vil ik' la' mig være i fred

Når han kommer med maden skal de føle mit had

Jeg kommer håndklædet om sæben

Svinger kluden rammer kæben

Og mærkeligt nok mærker et kæmpesmil på læben

Alarmklokker kimer men jeg griner

Gud fri mig hvor han skriger

For han ved det' hans sidste time og

Jeg vil ik' stop for døren vil gå op

Kollegaer vil gå amok min krop vil få slag med en stok

Elektrochok til jeg ik' længere virker

Men nu er der kun cirka fem sekunder til døren knirker

Så er der mad

La la la la la

La la la la la

La la la la la la la

La la la la la

La la la la la

La la la la la la la

Ла ля ля ля ля

Ла ля ля ля ля

Ла ля ля ля ля ля ля ля ля

Це сповідь хворої людини

Я не такий як інші люди

Навіть себе не впізнаю

Не знаю, як я тут опинився

У цьому центрі, де я гуляю

У білому костюмі з ланцюжками

Тут хочуть, щоб я подумав про ті випадки

Є причина, чому вони змушені були мене посадити

Ku ik' dy me Я був хворішим свого часу

Я покалічив людину до інваліда

Що він із міліції, я не знав

Тепер вони затримують мене на невизначений термін

Судження про лікування вони вилікують мене

Вивчай мене — регулюй мене

Я ізольована, постійно спостерігаю

Як тварина, яку неможливо ні контролювати, ні приборкати

Моє роздратування не вщухає

Стовпець особистості називайте це як хочете

Вони хочуть мене зрозуміти (Ла-ла-ла-ла-ла)

Відкрий мене, щоб вони могли до мене дістатися (Ла-ла-ла-ла-ла)

Але вони не можуть проникнути в мене (Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла)

Я йду своїм шляхом

Вони намагаються мене приборкати (Ла-ла-ла-ла-ла)

Вивчити, як я думаю (Ла-ла-ла-ла-ла)

Але вони не можуть мене змінити (Ла ла ла ла ла ла ла ла ла)

Ні, ні

Вони хочуть, щоб я знайшов себе

Не можу, їхні ліки не допомагають

Психологія та терапія не можуть врятувати мою душу

Нема чого робити, вбити мене

І звільни мене, мені тут не місце

Тому я кричу, що більше не хочу

Але мене тягнуть і зносять на ношах

Вони рвуть і б'ють, щоб встромити голки в мої вени

Коли мене відпускають, я здригаюся

Я бачу три постаті, які зачиняють двері в коридор

І години летять повз мене, Боже, скажи мені

Чи є хтось, крім мене, кому я можу подобатися?

Зрештою, був мій сусід куджо, але м'ясник забув мене

Зараз у мене є лише внутрішні голоси

Злі ідеї розмножуються в темряві мого розуму

Шепіт у моєму вусі кричить, зроби це, зроби це

Вони хочуть мене зрозуміти (Ла-ла-ла-ла-ла)

Відкрий мене, щоб вони могли до мене дістатися (Ла-ла-ла-ла-ла)

Але вони не можуть проникнути в мене (Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла)

Я йду своїм шляхом

Вони намагаються мене приборкати (Ла-ла-ла-ла-ла)

Вивчити, як я думаю (Ла-ла-ла-ла-ла)

Але вони не можуть мене змінити (Ла ла ла ла ла ла ла ла ла)

Ні, ні

Ми твої друзі з темряви, ти знаєш, що робити

Давай, зроби це, якщо наважишся

Ми твої друзі з темряви

Тепер я чекаю з тугою у своїй в’язниці

На слух скрип петлі дверей камери

Мій гнів не залишить мене в спокої

Коли він принесе їжу, вони повинні відчути мою ненависть

Я обертаю рушник навколо мила

Змахи тканини вдаряють по щелепі

І як не дивно, на його обличчі з'являється величезна усмішка

Дзвоники тривожні, але я сміюся

Бережи мене Боже, де він кричить

Тому що він знає, що це його остання година

Я не зупинюся, бо двері відчиняться

Колеги збожеволіють, моє тіло вдарять палицею

Електрошокер поки не перестане працювати

Але зараз до скрипу дверей залишається лише близько п’яти секунд

Вечеря подається

Ла ля ля ля ля

Ла ля ля ля ля

Ла ля ля ля ля ля ля ля ля

Ла ля ля ля ля

Ла ля ля ля ля

Ла ля ля ля ля ля ля ля ля