Blindhammer - Assemblage 23

All our father’s backs are broken

And our prophets are insane

There is no one left to guide us No catalyst for change

We are too young to know better

But frailty comes with age

So we run towards Armageddon

While our legs still have the strength

And like a blind hammer

That destroys what it can’t see

Tear down the walls of progress

And spit on our ancestry

Indiscriminate

And full of empty rage

Gunning down the fields of fear

We’re unable to assuage

All our best days are behind us And the path’s strewn with debris

That we’ll sweep beneath the carpet

Where no one else will see

We live beneath the specter

Of an omnipresent doom

We know for sure it’s coming

It’s just a question of how soon

And like a blind hammer

That destroys what it can’t see

Tear down the walls of progress

And spit on our ancestry

Indiscriminate

And full of empty rage

Gunning down the fields of fear

We’re unable to assuage

The world has changed around us And our vision’s grown opaque

We believe we have the answers

But never learn from our mistakes

There’s a gift that lays before us But it’s barely out of reach

So we turn our backs and walk away

And sing our souls to sleep

And like a blind hammer

That destroys what it can’t see

Tear down the walls of progress

And spit on our ancestry

Indiscriminate

And full of empty rage

Gunning down the fields of fear

We’re unable to assuage

У нашого батька зламані всі спини

А наші пророки божевільні

Немає нікого, хто б керував нами Немає каталізатора змін

Ми занадто молоді, щоб знати краще

Але слабкість приходить з віком

Тож ми біжимо до Армагеддону

Поки наші ноги ще мають силу

І як сліпий молоток

Це знищує те, що не бачить

Зруйнуйте стіни прогресу

І плюнути на нашу предки

Невибірковий

І сповнений порожнього люті

Знищення полів страху

Ми не можемо заспокоїти

Усі наші найкращі дні позаду І шлях усіяний сміттям

Що ми підмітаємо під килим

Де більше ніхто не побачить

Ми живемо під примаром

Всюдисущої приреченості

Ми точно знаємо, що це буде

Питання лише в тому, як скоро

І як сліпий молоток

Це знищує те, що не бачить

Зруйнуйте стіни прогресу

І плюнути на нашу предки

Невибірковий

І сповнений порожнього люті

Знищення полів страху

Ми не можемо заспокоїти

Світ навколо нас змінився і наше бачення стало непрозорим

Ми віримо, що маємо відповіді

Але ніколи не вчитися на наших помилках

Перед нами є подарунок, але він ледве за досяжністю

Тож ми повертаємось спиною й йдемо геть

І співай наші душі, щоб спати

І як сліпий молоток

Це знищує те, що не бачить

Зруйнуйте стіни прогресу

І плюнути на нашу предки

Невибірковий

І сповнений порожнього люті

Знищення полів страху

Ми не можемо заспокоїти