Wanderer - ASP

Lichtschein.

Eine raue Küste

Ich schick mich auf den Pfad: Ich warte einfach nicht mehr länger

Wenn ich nur zu vertrauen wüsste!

Doch mein Instinkt scheut instinktiv bei seinem Doppelgänger

Das Labyrinth des Zweifels

Musste ich so lang durchwandern

Es waren Träume eines Fremden:

Die Gedanken eines andern!

Einst klar und so vertraut — und nun wandre ich umher

Was früher war, so stark gebaut — bin ein andrer als bisher

Das Fundament, es schwindet schon

Ist nur noch Blendwerk, Illusion

Das Weltbild bricht in sich zusammen

Zerfällt zu nichts im Flammenmeer

Und ich glaub den Weg zu wissen!

Ich folge immerzu dem Lockruf aus dem Traum des Sängers

Würden wir uns wohl vermissen?

Die Melodie des Senders oder gleichsam Welt-Empfängers?

Das Labyrinth des Zweifels

Musste ich so lang durchwandern

Es waren Träume eines Fremden:

Die Gedanken eines andern!

Einst klar und so vertraut — und nun wandre ich umher

Was früher war, so stark gebaut — bin ein andrer als bisher

Das Fundament, es schwindet schon

Ist nur noch Blendwerk, Illusion

Das Weltbild bricht in sich zusammen

Zerfällt zu nichts im Flammenmeer

Es ist schwer, etwas zu sehn

Und sich selbst noch zu erkennen

Seh nur den Smog am Himmel stehn

Und uns in ihren Ofen brennen

Ich spür den Staub bei Tag und Nacht

Er wird in allen Falten bleiben

Er ist doch nur dazu gemacht

Ihr Mahlwerk ewig anzutreiben

Wir haben uns noch kaum entdeckt

Und Staub wird wieder nur zu Staub

Wenn Asche diese Welt bedeckt

Wirst du geschenkt, zugleich geraubt

Lichtschein.

Eine raue Küste

Ich schick mich auf den Pfad: Ich warte einfach nicht mehr länger

Ich warte einfach nicht mehr länger

Ich warte einfach nicht mehr länger

Ich warte einfach nicht mehr länger

Ich warte einfach nicht mehr länger

світіння.

Нерівний берег

Я відправляю себе на шлях: тільки я більше не чекаю

Якби я вмів вірити!

Але мій інстинкт інстинктивно ухиляється від його двойника

Лабіринт сумнівів

Мені довелося так довго пройти через це

Це були сни незнайомця:

Чужі думки!

Колись ясна й така знайома — а тепер я блукаю

Те, що було раніше, настільки міцно побудоване, — я не так, як раніше

Фундамент, він уже зникає

Це просто гламур, ілюзія

Світогляд руйнується сам по собі

Розпадається на ніщо в морі полум'я

І я думаю, що знаю дорогу!

Я продовжую слідувати за принадою мрії співака

Ми сумували б один за одним?

Мелодія відправника чи, так би мовити, одержувача світу?

Лабіринт сумнівів

Мені довелося так довго пройти через це

Це були сни незнайомця:

Чужі думки!

Колись ясна й така знайома — а тепер я блукаю

Те, що було раніше, настільки міцно побудоване, — я не так, як раніше

Фундамент, він уже зникає

Це просто гламур, ілюзія

Світогляд руйнується сам по собі

Розпадається на ніщо в морі полум'я

Важко щось побачити

І ще впізнати себе

Просто подивіться на смог у небі

І спалить нас у своїй печі

Я відчуваю пил день і ніч

Він залишиться у всіх складках

Він створений лише для цього

Щоб вічно водити свою млинку

Ми ще не знайшли один одного

І пил знову перетворюється на порох

Коли попіл покриє цей світ

Вас дарують і крадуть одночасно

світіння.

Нерівний берег

Я відправляю себе на шлях: тільки я більше не чекаю

Я просто не можу більше чекати

Я просто не можу більше чекати

Я просто не можу більше чекати

Я просто не можу більше чекати