Das Kollektiv - ASP

Tausend kleine Lebensteile,

niemals im Bewusstsein angelangt.

Sein, für eine kurze Weile,

doch bereits so hoffnungslos erkrankt.

Noch nicht tot und kaum am Leben,

werden sie zur Entität.

Die Königin kann sie verweben,

grauenvolle Majestät.

Der Schwarm will immer nur das eine,

lässt sie ihn von ihrer Leine.

Eine unheilvolle Mutter

speit ihn aus, und du wirst Futter!

In den Rohren wohnt ein Summen,

und nichts lässt es je verstummen.

Durch die Adern pumpt sie die Legionen

auch in die entferntesten Regionen

des Hotels und jedes seiner Zimmer,

doch die Gäste haben keinen Schimmer.

Lebenshungrig und exzessiv,

unsichtbar, doch invasiv.

Das Kollektiv.

Das Kollektiv!

Niemals hinterlässt es Spuren.

Zum Leben andrer drängt es instinktiv.

Der Motor läuft auf vollen Touren,

ein blinder Hunger treibt das Kollektiv.

Ein Wille lenkt die Parasiten,

dumpfe Schwarmintelligenz.

Die Königin hat viel zu bieten

für die graue Eminenz.

Der Schwarm will immer nur das eine,

lässt sie ihn von ihrer Leine.

Eine unheilvolle Mutter

speit ihn aus, und du wirst Futter!

In den Rohren wohnt ein Summen,

und nichts lässt es je verstummen.

Durch die Adern pumpt sie die Legionen

auch in die entferntesten Regionen

des Hotels und jedes seiner Zimmer,

doch die Gäste haben keinen Schimmer.

Lebenshungrig und exzessiv,

unsichtbar, doch invasiv.

Das Kollektiv.

Das Kollektiv!

Wie sie strahlen, wenn sie schwärmen,

ohne je sich zu erwärmen.

Gäste schlafen ohne Sorgen,

ihnen bleibt so viel verborgen.

Alles, was sie nachts verzehren,

das soll nicht sie selbst ernähren.

Alles, was sie jemals fressen,

wird verdaut, doch nie vergessen.

In den Rohren wohnt ein Summen,

und nichts lässt es je verstummen.

Durch die Adern pumpt sie die Legionen

auch in die entferntesten Regionen

des Hotels und in jedes seiner Zimmer,

doch die Gäste haben keinen Schimmer.

Lebenshungrig und exzessiv,

unsichtbar, doch invasiv.

Das Kollektiv.

Das Kollektiv.

Das Kollektiv!

Тисяча маленьких частинок життя

ніколи не доходив до свідомості.

бути на деякий час,

але вже так безнадійно хворий.

Ще не мертвий і ледве живий

вони стають сутністю.

Королева вміє їх плести,

жахлива величність.

Рой завжди хоче тільки одного,

вона відпускає його зі свого повідка.

Зловісна мати

виплюнь і будеш кормом!

У трубах живе гул,

і ніщо ніколи його не заспокоює.

По венах він качає легіони

навіть у найвіддаленіших регіонах

готелю та кожного з його номерів,

але гості поняття не мають.

голодний до життя і надмірний,

невидимий, але інвазивний.

Колектив.

Колектив!

Він ніколи не залишає слідів.

Він інстинктивно рухається до життя інших.

Двигун працює на повній швидкості

сліпий голод рухає колектив.

Воля веде паразитів,

тупий ройовий інтелект.

Королева може багато чого запропонувати

для сірої еміненції.

Рой завжди хоче тільки одного,

вона відпускає його зі свого повідка.

Зловісна мати

виплюнь і будеш кормом!

У трубах живе гул,

і ніщо ніколи його не заспокоює.

По венах він качає легіони

навіть у найвіддаленіших регіонах

готелю та кожного з його номерів,

але гості поняття не мають.

голодний до життя і надмірний,

невидимий, але інвазивний.

Колектив.

Колектив!

Як вони сяють, коли роїться

ніколи не зігрівшись.

гості сплять без турбот,

так багато залишається від них прихованим.

Все, що вони їдять на ніч

що не повинно годувати їх самих.

все, що вони коли-небудь їдять

перетравлюється, але ніколи не забувається.

У трубах живе гул,

і ніщо ніколи його не заспокоює.

По венах він качає легіони

навіть у найвіддаленіших регіонах

готелю та в кожному з його номерів,

але гості поняття не мають.

голодний до життя і надмірний,

невидимий, але інвазивний.

Колектив.

Колектив.

Колектив!