Abyssus 1 - ASP

Sag, welche Art von Schlaf ist das

In dem du treiben schwebst

Durchs kalte, ausweglose Nass?

Du weißt nicht, ob du lebst

Sag, welche Art von Schlaf ist das?

Seh ich allein das Geisterlicht

Den grünlichtrüben Schein

Der Graue aus der Schwärze bricht

Wie Reliefs aus Stein?

Seh ich allein dies Geisterlicht?

Wann war dein letzter Atemzug?

Wie lange ist es her?

Wie lange währt schon dieser Flug

Im salzigschweren Meer?

Wann war dein letzter Atemzug?

Nach endlos lang empfundener Zeit

Scheint nun ein Ende nah

Der Weg zum Boden ist nicht weit

War er schon vorher da?

Vor endlos lang empfundener Zeit?

An der tiefsten Stelle, hinter Mauern, schwarz wie Teer

Wo Erinnerungen auf der Schwelle lauern

Trittst du ein, dann gibt es keine Wiederkehr

Es tut sich auf ein tiefer Schlund

Ein Loch im Jetzt und Hier

Der sedimentbedeckte Grund

Steigt aufwärts fort von dir

Es tut sich auf ein tiefer Schlund

Wohnt hier das Herz des Geisterlichts?

Erstarkt es in dem Loch?

Warum nur sinkst du angesichts

Des Grauens immer noch

Hinein ins Herz des Geisterlichts?

Im Schoße dieser Berglandschaft

Im Tiefseegrabenland

Steht irreal und albtraumhaft

Ein Turm im grauen Sand

Im Schoße dieser Berglandschaft

Die meisten Fenster starren blind und leer zu dir empor

Wie Augen, die auch Münder sind

Sie schreien stumm im Chor

Die Fenster rufen stumm und blind

Abyssus abyssum invocat …

An der tiefsten Stelle, hinter Mauern, schwarz wie Teer

Wo Erinnerungen auf der Schwelle lauern

Trittst du ein, dann gibt es keine Wiederkehr

Und plötzlich ist der Turm erwacht!

Die Fensteraugen glühen

Und Lichter tanzen lockend, sacht

Wie Knospen, die erblühen

Und plötzlich ist der Turm erwacht!

Ein Leuchten sickert aus dem Turm

Ins öligschwarze Nass

In weiter Ferne tobt ein Sturm

Wild, ohne Unterlass

Ein Leuchten sickert aus dem Turm

Laternen leuchten dir nach Haus

Und wiegen sich ganz leicht

Wie flatternd Elfen sehen sie aus

Bald hast du sie erreicht

Laternen leuchten dir nach Haus

Wie Köder an der Angelschnur

Wie Haken für dein Herz

Dahinter warten Zähne nur

Auf dich und deinen Schmerz

Die Köder an der Angelschnur

An der tiefsten Stelle, hinter Mauern

Wo Erinnerungen auf der Schwelle lauern

Erinnerungen tief im Traum …

Wie sehr der Turm dich kennt!

Die Mauern und der Zinnensaum

Im falschen Element

Erinnerungen tief im Traum

Du hast noch viele Jahre Zeit

Die Furcht in dir zu spüren

Du stürzt mit solcher Langsamkeit

Und doch wird es passieren

Du hast noch viele Jahre Zeit

Скажіть, що це за сон

В якому ти пливеш

Крізь холод, безнадійно мокрий?

Ти не знаєш, чи живий ти

Скажіть, що це за сон?

Я один бачу духовне світло

Зеленуватий серпанок

Сірий виривається з чорного

Як кам’яні рельєфи?

Чи я один бачу це духовне світло?

коли був твій останній подих

Скільки часу минуло?

Скільки часу тривав цей політ?

У солоному морі?

коли був твій останній подих

Після чого здалося нескінченною кількістю часу

Здається, кінець вже близький

Шлях до землі недалеко

Він був там раніше?

Перед нескінченно довгим сприйнятим часом?

У найглибшому місці, за стінами, чорними, як смола

Де спогади таяться на порозі

Якщо ввійти, то повернення не буде

Відкривається глибока прірва

Діра в теперішньому і тут

Земля, вкрита наносами

Піднімається вгору від вас

Відкривається глибока прірва

Чи живе тут серце духовного світла?

Чи міцніє воно в норі?

Чому ти тонеш перед обличчям

Жах досі

У серце світло духу?

На колінах цього гірського пейзажу

У країні глибоководних жолобів

Стоїть нереально і кошмарно

Вежа в сірому піску

На колінах цього гірського пейзажу

Більшість вікон дивляться на вас сліпими та пустими

Як очі, які також є ротами

Вони тихо кричать хором

Вікна кличуть тихо й наосліп

Abyssus безодні закликати...

У найглибшому місці, за стінами, чорними, як смола

Де спогади таяться на порозі

Якщо ввійти, то повернення не буде

І раптом вежа прокинулася!

Очі вікна світяться

І вогники танцюють заманливо, тихо

Як бруньки, що розпускаються

І раптом вежа прокинулася!

З вежі просочується сяйво

У маслянистий чорний мокрий

Далеко лютує буря

Дикі без переставання

З вежі просочується сяйво

Ліхтарі освітлюють ваш дім

І зважуються дуже легко

Вони схожі на ельфів, що пурхають

Незабаром ви досягнете її

Ліхтарі освітлюють ваш дім

Як приманка на волосіні

Як гачки для твого серця

За нею зуби просто чекають

Вам і вашому болю

Приманка на волосіні

У найнижчій точці, за стінами

Де спогади таяться на порозі

Спогади глибоко в снах...

Як добре вас знає вежа!

Стіни і зубчасті стіни

Не в тому елементі

Спогади глибоко уві сні

Вам залишилося ще багато років

Відчути в собі страх

Ти падаєш з такою повільністю

І все ж таки це станеться

Вам залишилося ще багато років