Herbststurm - Asenblut

Ein Blatt im Wind

Ein leises Knistern

Ein stummer Schrei

Ein Schaudern in der Luft

Ein Sturm kommt herbei

Der Bäume Wipfel biegen sich

Fast wie aus Ehrfurcht

Wissend, harrend, ewiglich

Dem Kommenden gewahr

Durch die Blätter rauscht der Wind:

Atem der Natur!

Niemals wütend und doch blind

Für die Verheerung, die er bringt!

Das Land in Aufruhr

Wogend, wehend, tanzesgleich

Webt der Herbst sein Netz aus

Blättern und Geäst

Und dabei auf weiter Flur

Er Spuren hinterlässt

Die in uns’rem Geiste sind

Wie Gedanken alter Zeit

Flüchtige Erinnerungen

Es gibt für sie keinen Halt!

Листок на вітрі

Слабкий тріск

Беззвучний крик

У повітрі тремтіння

Наближається гроза

Верхівки дерев згинаються

Майже з благоговіння

Знати, чекати, назавжди

знаючи про те, що буде

Крізь листя шурхотить вітер:

подих природи!

Ніколи не злий і все ж сліпий

За розруху, яку він приносить!

Країна в неспокої

Підіймається, махає, танцює

Осінь плете свою сітку

листя і гілки

І заодно на підлозі

Він залишає сліди

які в нашому дусі

Як старі думки

швидкоплинні спогади

Їх не зупинити!