Anger and Apathy - As I Lay Dying

I’ve tried to find reconciliation behind the walls of those whose hatred burns

For I find it easier to reach someone who still feels

Than to make amends with passionless apathy

Where all lines are the same a portrait cannot be made

I need to burn inside.

I need to know that you are alive

I need to know that feelings of discontent are stronger

Than indifference for those too weak to stand

Like a colorless sky over a sea of nothingness

Hatred faces its enemies while apathy strikes furtively

I need to burn inside.

I need to know that you are alive

I need to know that feelings of discontent are stronger

Than indifference for those too weak to stand

I need to know that feelings of discontent are stronger

Than indifference for those too weak to stand…

Until our anger burns against injustice, we will create

The faceless by dismissing those forced to concede

Many of us have turned off the light outside, erasing what exists beyond our

front door

And for you I find it harder to reach common ground than my most glaring

opposition

But what about those who’ve lost the luxury of choice?

…striving for identity, buried by our lack of interest, souls marked as mere

history

How much grievance will it take to awaken us?

I need to know that feelings of discontent are stronger

Than indifference for those too weak to stand

I need to know that feelings of discontent are stronger

Than indifference for those too weak to stand…

How much grievance will it take to awaken us from the comfort of our homes?

…the comfort of our oversized graves

I’ve tried to find reconciliation… I’ve tried to find reconciliation…

Я намагався знайти примирення за стінами тих, чия ненависть горить

Бо мені легше достукатися до того, хто все ще відчуває

Чим загладитися безпристрасною апатією

Якщо всі лінії однакові, портрет неможливо створити

Мені потрібно згоріти всередині.

Мені потрібно знати, що ти живий

Мені потрібно знати, що почуття невдоволення сильніші

Чим байдужість до тих, хто надто слабкий, щоб вистояти

Як безбарвне небо над морем ніщо

Ненависть зустрічається зі своїми ворогами, а апатія вражає крадькома

Мені потрібно згоріти всередині.

Мені потрібно знати, що ти живий

Мені потрібно знати, що почуття невдоволення сильніші

Чим байдужість до тих, хто надто слабкий, щоб вистояти

Мені потрібно знати, що почуття невдоволення сильніші

Чим байдужість для тих, хто надто слабкий, щоб вистояти…

Поки наш гнів не згорить проти несправедливості, ми будемо творити

Безликі, звільняючи тих, хто змушений проступати

Багато з нас вимкнули світло на вулиці, видаливши те, що існує за межами нашого

парадні двері

І для вас мені важче досягти спільної точки зору, ніж мої самі кричущі

опозиція

Але як щодо тих, хто втратив розкіш вибору?

...прагнення до ідентичності, поховані нашою відсутністю інтересу, душі, позначені як прості

історії

Скільки образи знадобиться, щоб пробудити нас?

Мені потрібно знати, що почуття невдоволення сильніші

Чим байдужість до тих, хто надто слабкий, щоб вистояти

Мені потрібно знати, що почуття невдоволення сильніші

Чим байдужість для тих, хто надто слабкий, щоб вистояти…

Скільки образи знадобиться, щоб пробудити нас із затишку нашого дому?

…затишок наших великих могил

Я намагався знайти примирення… Я намагався знайти примирення…