Droga Do Ocalenia - Arkona

Odrzucam strach i przeklinam

Istotę bezsilną i słabą

Spoglądając z góry na raj

Staję się panem własnego wszechświata

Kreuję kształty na swoje podobieństwo

Daję im życie sensowne i wolne

Tłumiąc ich rozpad, powstrzymując chaos

Obrazy z ich życia w pamięci zachowam

Aż wszystko przestanie być złudzeniem

Sny przestaną być prawdziwe

Umysły spowije harmonia

I zburzy ich świat pokryty strachem

A gdy słońce zgaśnie mrok pokryje ziemię

Ból przeszyje zmęczone ciało

Poszukam ścieżki do zapomnienia

Szepty nocy na skraju przepaści

Oddechy zgniłej i zimnej otchłani

Poprowadzą mnie, utorują mi drogę

Poprowadzą mnie, utorują mi drogę

A gdy słońce zgaśnie mrok pokryje ziemię

Ból przeszyje zmęczone ciało

Poszukam ścieżki do zapomnienia

Szepty nocy na skraju przepaści

Oddechy zgniłej i zimnej otchłani

Poprowadzą mnie, utorują mi drogę

Szepty nocy na skraju przepaści

Oddechy zgniłej i zimnej otchłani

Poprowadzą mnie, utorują mi drogę do ocalenia

(eng.)

I deny fear and curse

A creature helpless and weak

Looking at the paradise from the very top

I become a lord of my own universe

I shape the forms in the image of myself

I give them life meaningful and free

Stopping their dissolution and chaos

Their life images in my memory forever

Until everything becomes real

Dreams will not become true again

Harmony will rule the mind

And destroy their world covered with mist

When the sun will fall giving birth to darkness

Pain will strike the body so tired

I will search for a path to oblivion

Whispers of night at the edge of abyss

A rotten breath of a cold void

Will lead me and pave the way

Will lead me and pave the way

When the sun will fall giving birth to darkness

Pain will strike the body so tired

I will search for a path to oblivion

Whispers of night at the edge of abyss

A rotten breath of a cold void

Will lead me and pave the way

Whispers of night at the edge of abyss

A rotten breath of a cold void

Will lead me and pave the way to salvation

Я відкинув страх і прокляття

Істота безсила і слабка

Дивлячись на рай

Я стаю господарем власного всесвіту

Я створюю форми у своєму образі

Я даю їм змістовне і вільне життя

Придушення їх розпаду, припинення хаосу

Я збережу фотографії їхнього життя в пам'яті

Поки все не перестане бути ілюзією

Мрії перестануть бути реальними

Думи в гармонії

І він зруйнує їхній світ, покритий страхом

І коли сонце зійде, темрява покриє землю

Біль пронизує втомлене тіло

Я буду шукати шлях, щоб бути забутим

Шепіт ночі на краю безодні

Подихи гнилої і холодної прірви

Вони направлятимуть мене, прокладають мені дорогу

Вони направлятимуть мене, прокладають мені дорогу

І коли сонце зійде, темрява покриє землю

Біль пронизує втомлене тіло

Я буду шукати шлях, щоб бути забутим

Шепіт ночі на краю безодні

Подихи гнилої і холодної прірви

Вони направлятимуть мене, прокладають мені дорогу

Шепіт ночі на краю безодні

Подихи гнилої і холодної прірви

Вони направлятимуть мене, прокладають шлях до мого спасіння

(англ.)

Я заперечую страх і прокляття

Істота безпорадна і слабка

Дивлячись на рай з самої вершини

Я стаю володарем власного всесвіту

Я формую форми в образі себе

Я даю їм життя змістовним і вільним

Зупинити їх розпад і хаос

Їхні життєві образи в моїй пам'яті назавжди

Поки все не стане реальним

Мрії знову не стануть реальністю

Гармонія буде панувати над розумом

І знищить їхній світ, покритий туманом

Коли сонце зайде, породжуючи темряву

Біль вразить тіло настільки втомленим

Я буду шукати шлях до забуття

Шепіт ночі на краю прірви

Гнилий подих холодної порожнечі

Поведе мене і прокладе шлях

Поведе мене і прокладе шлях

Коли сонце зайде, породжуючи темряву

Біль вразить тіло настільки втомленим

Я буду шукати шлях до забуття

Шепіт ночі на краю прірви

Гнилий подих холодної порожнечі

Поведе мене і прокладе шлях

Шепіт ночі на краю прірви

Гнилий подих холодної порожнечі

Поведе мене і прокладе шлях до спасіння