Christianblood for Pagan Might - Arkona

W imiê pogañskiej potêgi chrzeœcijan krew siê leje

Zgodnie z pogañskim nadprawem natury

Armie tych ziem powstaj¹ przeciwko krzy¿owi

A oblicza bogów zapomnienia zebrane w potê¿ne hordy

Widzê w nocnym blasku ksiê¿yca

Na zawsze pogañskiego…

Bo kiedy hordy powstan¹ poza œwiat³em skryte

Ca³a ma pogañska ziemia gniewem wrzeæ ju¿ bêdzie

A wtedy nie us³yszysz szeptu wiatru

Tylko gromy wojenne ponad lasami rozbrzmiewaæ bêd¹

W czerwonej poœwiacie ju¿ konaj¹cego s³oñca

Pojawi¹ siê wojów zastêpy gotowe na œmieræ

Miast krzyków wojennych wycie wilków us³yszysz

Przyczajonych w gotowoœci by spijaæ wrog¹ krew

Bo kiedy hordy powstan¹ poza œwiat³em skryte

Ca³a ma pogañska ziemia gniewem wrzeæ ju¿ bêdzie…

Ta ziemia nigdy nie zapomnia³a

Czyje stopy po niej st¹pa³y

Te lasy nigdy nie zapomnia³y

Czyje rogi podczas polowañ rozbrzmiewa³y

Te rzeki nigdy nie zapomnia³y

Czyje kobiety wodê z nich czerpa³y

Te chmury nigdy nie zapomnia³y

Komu deszcz zbawienny dawa³y

Ta ziemia…

W imiê pogañskiej potêgi chrzeœcijan krew siê leje

Zgodnie z pogañskim nadprawem natury

Armie tych ziem powstaj¹ przeciwko krzy¿owi

A oblicza bogów zapomnienia

Widzê w nocnym blasku ksiê¿yca

Wrogowie dawnych praw i porz¹dków

Nocne demony nadci¹gaj¹cej wojny

Nie pozwol¹ wam ju¿ na spokojny sen

Prawowici w³adcy powróc¹ na swe dostojne trony…

В ім’я язичницької сили християн проливається кров

За язичницьким законом природи

Війська цих земель повстають проти хреста

І обличчя богів забуття зібралися в могутні орди

Я бачу в місячному світлі вночі

Вічно язичницький...

Бо коли орди піднімуться за світло, приховані

Вся язичницька земля закипить від гніву

Тоді ти не почуєш шепіту вітру

Лише громи над лісами пролунають

У червоному сяйві вмираючого сонця

Будуть збройні сили, готові загинути

Замість бойових криків ви почуєте виття вовків

Згорбившись, готовий випити ворожу кров

Бо коли орди піднімуться за світло, приховані

Вся язичницька земля закипить від гніву...

Ця земля ніколи не забула

Чиї ноги по ньому ходили

Ці ліси ніколи не забули

Чиї роги дзвеніли на полюванні

Ці річки ніколи не забули

Чиї жінки черпали з них воду

Ці хмари ніколи не забувають

Кому дали дощ спасіння

Ця земля...

В ім’я язичницької сили християн проливається кров

За язичницьким законом природи

Війська цих земель повстають проти хреста

І обличчя богів забуття

Я бачу в місячному світлі вночі

Вороги старих законів і порядків

Нічні демони війни, що насувається

Вони більше не дадуть вам спати

Праведні правителі повернуться на свої гідні престоли...