Глаза цвета тёмной печали - ARKAY, KAVABANGA, Depo

Ее глаза цвета темной печали

Голос, как струны мне душу ласкает

В ладонях холод мне грела морозный

Но за спиной, с.ка, меняла с кем-то позы.

Вторые сутки табак и мартини

Чтоб очистить душу мне не поможет вайт-спирит

Грязные руки тянули по миру

Ее запах бл.дства, будто запах керосина

Я разучился верить в семнадцать

Через посредника мне легче улыбаться

В моем кармане вечно разгуливал ветер

Я с города, где соски разгоняют сплетни

Августовский дым, бутылка, крышка

Для близкого друга я оказался лишним

Муза будет жить во мне, даже когда скажут:

Что «Он больше не дышит»

Душа в разгоне стала всех выше.

Я, я, я ненавижу запах п.здобольства

И за спиной как черти омывают кости

В итоге понимаешь, рядом единицы

И в этой жизни мы с тобой всего лишь гости.

Ее глаза цвета темной печали

Голос, как струны мне душу ласкает

В ладонях холод мне грела морозный

Но за спиной, с.ка, меняла с кем-то позы.

Я чувствую на себе эту боль 24 на 7

Это не делает меня крепче, пойми

В открытые раны..

В доме полно гостей, но я вечно один

Меня догонит с утра и вбросит

Первый же подоконник, словите мои слезы

Я не нуждаюсь в ее заботе

С тех пор как эта с.ка убивала мозг мне

Ее признания со вкусом ртути

Слова звучали, но вряд ли по сути

И до сих пор не отмыться от грязи

Той, что мы забивали в имена на руки

Прячу глаза перед родными, мама

Возьму свое и мне плевать на зависть

Это не стимул, нам много не надо

В кругу семьи красивую старость.

Ее глаза цвета темной печали

Голос, как струны мне душу ласкает

В ладонях холод мне грела морозный

Но за спиной, с.ка, меняла с кем-то позы.

Смотри, как я потерял крылья

Про мои глаза ты, какого цвета забыла

Черная ночь скучает по нашим встречам

Чтоб тебя забыть, мне не хватит уже аптечек

Не ври себе, никак не говори с ней

С.ка, убивает сильней чем выстрел

Губы не успели избавить меня от чувства

Брат, так бывает, бывает и х.й с ним.

Я, я, я ненавижу запах п.здобольства

И за спиной как черти омывают кости

В итоге понимаешь, рядом единицы

И в этой жизни мы с тобой всего лишь гости.

Ее глаза цвета темной печали

Голос, как струны мне душу ласкает

В ладонях холод мне грела морозный

Но за спиной, с.ка, меняла с кем-то позы.

Її очі кольору темного суму

Голос, як струни мені душу пестить

У долонях холод мені гріла морозний

Але за спиною, с.ка, міняла з кимось пози.

Друга доба тютюн та мартіні

Щоб очистити душу, мені не допоможе вайт-спірит

Брудні руки тягли світом

Її запах бл.дства, ніби запах гасу

Я розучився вірити у сімнадцять

Через посередника мені легше посміхатися

В моїй кишені вічно розгулював вітер

Я з міста, де соски розганяють плітки

Серпневий дим, пляшка, кришка

Для близького друга я виявився зайвим

Муза житиме в мені, навіть коли скажуть:

Що «Він більше не дихає»

Душа в розгоні стала вищою.

Я, я, я ненавиджу запах п.здобольства

І за спиною як чорти омивають кістки

У результаті розумієш, поруч одиниці

І в цьому житті ми з тобою лише гості.

Її очі кольору темного суму

Голос, як струни мені душу пестить

У долонях холод мені гріла морозний

Але за спиною, с.ка, міняла з кимось пози.

Я відчуваю на собі цей біль 24 на 7

Це не робить мене міцнішим, зрозумій

У відкриті рани.

У будинку повно гостей, але я завжди один

Мене наздожене з ранку і вкине

Перше ж підвіконня, зловіть мої сльози

Я не потребую її турботи

Відколи ця с.ка вбивала мозок мені

Її зізнання зі смаком ртуті

Слова звучали, але навряд чи насправді

І досі не відмитися від бруду

Тієї, що ми забивали в імена на руки

Ховаю очі перед рідними, мамо

Візьму своє і мені начхати на заздрість

Це не стимул, нам багато не треба

У родинному колі гарну старість.

Її очі кольору темного суму

Голос, як струни мені душу пестить

У долонях холод мені гріла морозний

Але за спиною, с.ка, міняла з кимось пози.

Дивись, як я втратив крила

Про мої очі ти, якого кольору забула

Чорна ніч сумує за нашими зустрічами

Щоб тебе забути, мені вже не вистачить аптечок

Не бреши собі, ніяк не говори з нею

С.ка, вбиває сильніше, ніж постріл

Губи не встигли позбавити мене почуття

Брат так буває, буває і х.й з ним.

Я, я, я ненавиджу запах п.здобольства

І за спиною як чорти омивають кістки

У результаті розумієш, поруч одиниці

І в цьому житті ми з тобою лише гості.

Її очі кольору темного суму

Голос, як струни мені душу пестить

У долонях холод мені гріла морозний

Але за спиною, с.ка, міняла з кимось пози.