Скоро май - Аркадий Кобяков

Ты веришь в любовь.

Ты веришь в мечты свои.

Мечтаешь о том, чтоб были вместе мы.

Вокруг тишина и громкими мыслями.

Стучится к тебе, любовь, белой птицею.

Крыло взмахнула — улетела вдаль.

Любовь моя, тебя мне очень жаль.

На сердце вьюга, а в душе февраль.

Но верю, будет скоро май.

Ты веришь в любовь.

Ты веришь в мечты свои.

Мечтаешь о том, чтоб были вместе мы.

Вокруг тишина и громкими мыслями.

Стучится к тебе, любовь, белой птицею.

Крыло взмахнула — улетела вдаль.

Любовь моя, тебя мне очень жаль.

На сердце вьюга, а в душе февраль.

Но верю, будет скоро май.

Крыло взмахнула — улетела вдаль.

Любовь моя, тебя мне очень жаль.

На сердце вьюга, а в душе февраль.

Но верю, будет скоро май.

Но верю, будет скоро май…

Крыло взмахнула — улетела вдаль.

Любовь моя, тебя мне очень жаль.

На сердце вьюга, а в душе февраль.

Но верю, будет скоро май.

Ти віриш в любов.

Ти віриш у мрії свої.

Мрієш про те, щоб були разом ми.

Навколо тиша і гучними думками.

Стукає до тебе, любов, білою птицею.

Крило змахнула — полетіла в далечінь.

Любов моя, тебе дуже шкода.

На серці завірюха, а в душі лютий.

Але, вірю, незабаром буде травень.

Ти віриш в любов.

Ти віриш у мрії свої.

Мрієш про те, щоб були разом ми.

Навколо тиша і гучними думками.

Стукає до тебе, любов, білою птицею.

Крило змахнула — полетіла в далечінь.

Любов моя, тебе дуже шкода.

На серці завірюха, а в душі лютий.

Але, вірю, незабаром буде травень.

Крило змахнула — полетіла в далечінь.

Любов моя, тебе дуже шкода.

На серці завірюха, а в душі лютий.

Але, вірю, незабаром буде травень.

Але, вірю, незабаром буде травень…

Крило змахнула — полетіла в далечінь.

Любов моя, тебе дуже шкода.

На серці завірюха, а в душі лютий.

Але, вірю, незабаром буде травень.