Старая пластинка - Ариэль

- Эй, извозчик!

- Чегой-то?

- Извозчик, давай сюда!

- Какой я тебе извозчик?

- А кто ты такой?

- Я - не извозчик.

- А кто?

- Я - водитель кобылы.

Только глянет над Москвою утро вешнее,

Золотятся помаленьку облака.

Выезжаем мы с тобою, друг, по-прежнему

И, как прежде, поджидаем седока.

Эх, катались мы с тобою, мчались вдаль с тобой,

Искры сыпались с булыжной мостовой,

А теперь плетемся тихо по асфальтовой,

Ты да я поникли оба головой.

"Hу, подружка верная, ты старушка древняя,

Встань, Маруся, в стороне.

Hаши годы длинные, мы друзья старинные,

Ты верна, как прежде, мне."

Я ковал тебя железными подковами,

Я коляску чистил, лаком покрывал,

Hо метро сверкнул перилами дубовыми.

Сразу всех он седоков околдовал.

Ну и как же это только получается?

Все-то в жизни перепуталось хитро:

Чтоб запрячь тебя, я утром отправляюся

От Сокольников до Парка на метро!

"Hу, подружка верная, ты старушка древняя,

Встань, Маруся, в стороне.

Hаши годы длинные, мы друзья старинные,

Ты верна, как прежде, мне."

-Цок-цок-цок-шлеп-бум-БАМС.

-Ой-ой-ой!

Упала, бедная!

- Гей, візник!

- Чогось?

- Візнику, давай сюди!

- Який я тобі візник?

– А хто ти такий?

- Я – не візник.

- А хто?

- Я – водій кобили.

Тільки гляне над Москвою ранок весняний,

Золотяться помаленьку хмари.

Виїжджаємо ми з тобою, друже, як і раніше

І, як раніше, чекаємо сідока.

Ех, каталися ми з тобою, мчали вдалину з тобою,

Іскри сипалися з бруківки,

А тепер плетемося тихо по асфальтовій,

Ти так я похилився обидва головою.

"Hу, подружко вірна, ти старенька давня,

Устань, Марусю, осторонь.

Hаші роки довгі, ми друзі старовинні,

Ти вірна, як і раніше, мені."

Я кував тебе залізними підковами,

Я візок чистив, лаком покривав,

Hо метро блиснув перилами дубовими.

Відразу всіх він сідоків зачарував.

Ну і як це тільки виходить?

Все в житті переплуталося хитро:

Щоб запрягти тебе, я вранці вирушаю

Від Сокільників до Парку на метро!

"Hу, подружко вірна, ти старенька давня,

Устань, Марусю, осторонь.

Hаші роки довгі, ми друзі старовинні,

Ти вірна, як і раніше, мені."

-Цок-цок-цок-шлеп-бум-бамс.

-Ой ой ой!

Впала, бідна!