The White Bird - Arbouretum

There’s somewhere that I have been meaning to revisit

In and among all, even as its true nature is hid

Here, in the gloaming and black night

Here, in the dawn and the golding bright

There is a design with the larger in the smaller

I found it in time and the lethargy of matter

Sing, as would a white bird of mine

Here, in this hall of a thousand rooms

I’ve seen it at night tessellating and unfolding

Sheer gossamer threads, delicate and sacred shimmering

And if you reached for it, it would shatter

As things that you’d hold quickly fade away

There’s something that’s grown, spreading underneath through each inside

Go see for your own, more and more the air is rarefied

Now that the spires are crumbling down

And new holes appear where there once were none

If you should become separated from the restless herd

And you’re hearing that hum, know that to this place you may return

Wandering alone in a city of towers

One with the leaves and mycelia

Десь я хотів повернутися

У і серед усіх, навіть якщо її справжня природа прихована

Тут, у темну й чорну ніч

Тут, у світанку й золотистому яскравому

Є дизайн із більшим у меншому

Я знайшов це в часі й летаргії матерії

Співайте, як мій білий птах

Тут, у цій залі з тисячі кімнат

Я бачив, як це вночі розкладається та розгортається

Прозорі павутинні нитки, ніжне і священне мерехтіння

І якби ви потягнулися до нього, воно б розбилося

Оскільки речі, які ви тримаєте в руках, швидко зникають

Є щось, що виросло, поширюючись під кожним зсередини

Ідіть подивіться на власні очі, повітря все більше і більше розріджується

Тепер, коли шпилі руйнуються

І з’являються нові дірки там, де їх колись не було

Якщо ви повинні відокремитися від неспокійного стада

І ви чуєте це дзижчання, знайте, що сюди можна повернутися

Блукаючи на самоті в місті веж

Один з листям і міцелією