Song of the Pearl - Arbouretum

nights were spent waiting for days

back in the brown times

and there in the rising midwinter’s sun

was abraham’s ram caught in the thicket

and what appeared

was told in turbulence on the water

when she was near

there could be no home apart from this

but now its gone, long gone-

when I look out across a clearing

it is obscured

out on an ocean dark and vast

two fishes tied, at alpha are bound

waving a pole and waking the dead

the goatherder turned the shining stars

and so turned she,

and there awoke a staring eye

but not a mouth-

I’d become as passerby

O in a world long gone

she waits, she waits for me

horizons sing

I saw her last

in a hazy, dark, and crowded room

stramlined and fast

shameless with everyone

and when the last song’s playing

here she comes, carring a pitcher

to fill the flood

ночі цілими днями чекали

назад у коричневі часи

і там на східному середзимовому сонці

був баран Авраама, спійманий у гущавині

і що з'явилося

було сказано в турбулентності на воді

коли вона була поруч

окрім цього не може бути жодного дому

але тепер його немає, давно минуло...

коли я дивлюсь на галявину

це заховано

на темному й просторому океані

дві риби зв’язані, у альфа зв’язані

махати жердиною і будити мертвих

козар повернув сяючі зорі

і так вона повернулася,

і тут прокинулося витріщене око

але не рот-

Я став би перехожим

О в світі, давно минулому

вона чекає, вона чекає мене

горизонти співають

Я бачив її востаннє

в туманній, темній і переповненій кімнаті

плавно і швидко

безсоромний з усіма

і коли грає остання пісня

ось вона йде, несе глечик

щоб заповнити повінь