La Comptine du Drac - Aorlhac

Monstre aquatique à l’apparence humaine

Tu parcours nos campagnes à la nuit tombée

En prenant toute forme que t’inspire ta cruauté

Esprit du diable et de la perversité

Tu te distraies des misères des hommes

Tout près du ruisseau aux Narcisses

Alors qu’un jeune homme boiteux

Aperçut un mouton qui bêlait

Saisit désespérément l’animal

Pour le transporter sur son dos

Mais il comprend brusquement

L’injustcie de son action

L’infâmant a élu domicile

Sur le corps du bougre

Un femme fut emporté par le courant du Rhône

Dans les entrailles d’une caverne

Où l’abject s'était niché

Il lui ordonna de donner son sein

Pour remplir de son sang une coupe

La souillant pendant sept ans

Il y avait autrefois une maison

Où il se jouait des habitants

Dans les tréfonds les plus obscurs

On entendait une voix, qui riait à bouche

L’espiègle se promenait

Dans les greniers, traînant des chaînes

Qui produisaient un bruit d’enfer

Il tenait à savoir le nombre de toute chose qu’il voyait

On mettait dans le coin des chambres

Des tas de graines de lin

Le lutin préférait alors s’en aller

Que de se livrer à un labeur aussi accablant

Людиноподібний водний монстр

Ви блукаєте по нашій місцевості після настання темряви

Приймаючи будь-яку форму, яку надихає ваша жорстокість

Дух диявола і зла

Ви відволікаєтеся від людських страждань

Зовсім близько до струмка Нарцис

Поки кульгавий парубок

Побачив блеяння вівці

Відчайдушно хапає тварину

Щоб нести його на спині

Але він раптом усвідомлює

Несправедливість його вчинку

Сумнозвісний оселився

На тілі дурника

Жінку віднесло течією Рони

В надрах печери

Де примостився об’єкт

Він наказав їй дати груди

Щоб наповнити чашу його кров'ю

Оскверняючи її сім років

Колись був будинок

Де грав місцевих жителів

У найтемніших глибинах

Ми почули голос, який голосно сміявся

Гуляв пустун

На горищах тягають ланцюги

Це викликало пекельний шум

Йому хотілося знати кількість усього, що він бачив

Ставимо в кут спальні

Купа насіння льону

Тоді ельф вважав за краще піти

Чим вдаватися до такої непосильної праці