The Wanton Blades of Lust - Anubis Gate

How a man may fall, how a maid may crawl

Long and bitter ages bound

How I plead my sin into the ground

My soul ached forth the nightmare from my lips

Torment unending from judgement unsparing

Steadfast am I here in Hell

While your liquid hate devours my flesh

Watching the chosen, treading the hallowed path

Light ones, you never falter

The bread of virtue melts in your mouths

Such pure souls, you enemies of the earth

All my life I cursed the blood in my veins

All my life I ripped the flesh from my bones

All my life I warred with the scarlet hordes

All my life I shattered every last stone

For I looked into the mirror of desire

Dared to touch the mystery

And the dew of mercy kissed me not

And the shadows breathed of my eternal pain

So I ask again, from the mouth of despair

Which is the greater disgrace?

The flesh of sin, so weak and corrupt

Or the spirit and its holy disease?

All my life I cursed the blood in my veins

All my life I ripped the flesh from my bones

All my life I warred with the scarlet hordes

All my life I shattered every last stone

All my life I cursed the blood in my veins

All my life I ripped the flesh from my bones

All my life I warred with the scarlet hordes

All my life I ripped the flesh from my bones

I warred with the scarlet hordes

I shattered every last stone

Як чоловік може впасти, як покоївка може повзати

Довгі й гіркі віки пов'язані

Як я забиваю свій гріх у землю

Моя душа боліла від кошмару з моїх уст

Мука нескінченна від суду нещадна

Стійкий я тут, у пеклі

Поки твоя рідка ненависть пожирає мою плоть

Спостерігаючи за обраним, ступаючи освяченим шляхом

Світлі, ви ніколи не похитуєтесь

Хліб чесноти тане у ваших ротах

Такі чисті душі, ви, вороги землі

Все своє життя я проклинав кров у своїх жилах

Усе своє життя я зривав м’ясо з кісток

Усе своє життя я воював із червоними ордами

Все своє життя я розбив до останнього камінь

Бо я подивився в дзеркало бажання

Наважився доторкнутися до таємниці

І роса милосердя не поцілувала мене

І тіні дихали моїм вічним болем

Тому я запитую знову, з вуст відчаю

Яка більша ганьба?

Тіло гріха, таке слабке й зіпсоване

Або дух і його свята хвороба?

Все своє життя я проклинав кров у своїх жилах

Усе своє життя я зривав м’ясо з кісток

Усе своє життя я воював із червоними ордами

Все своє життя я розбив до останнього камінь

Все своє життя я проклинав кров у своїх жилах

Усе своє життя я зривав м’ясо з кісток

Усе своє життя я воював із червоними ордами

Усе своє життя я зривав м’ясо з кісток

Я воював із червоними ордами

Я розбив кожен камінь