Min Xanartheis - Antonis Remos

Όλα τα λόγια τ' ακριβά μου τελειώσανε

Λόγο δεν είχαμε στα ίδια να γυρνάμε

Ούτε εγώ, ούτε η αγάπη καταφέραμε

Μαζί και οι τρεις στα ίδια μέτρα να χωράμε

Είδα στον ύπνο μου μια θάλασσα να καίγεται

Και από πάνω της τα σύννεφα να λιώνουν

Κι από ένα αστέρι ένα γκρίζο δάκρυ έτρεξε

Είπα να δεις που όλα τώρα εδώ τελειώνουν

Μην ξαναρθείς ποτέ ποτέ σε τέτοιο όνειρο

Το μαξιλάρι σου το άδειο δε φοβάμαι

Μη ξαναρθείς θάλασσα δάκρυ και φωτιά

Είναι όλα μέσα μου βαθιά και όταν κοιμάμαι

Μη ξαναρθείς ποτέ ποτέ ούτε σε όνειρο

Μη ξαναρθείς γιατί τα όνειρά μου πνίγεις

Ούτε στιγμή δε θέλω πια άλλο να σκέφτομαι

Πως θα ξανάρθεις πάλι για να ξαναφύγεις

Θα' θελα μία σου ανάσα να φυλάκιζα

Για να έχω κάτι από αγάπη να θυμάμαι

Σημαντική ήσουν μονάχα μέσα στο όνειρο

Αυτή η αλήθεια με τρομάζει, αυτήν φοβάμαι

Всі мої дорогі слова закінчилися

У нас не було причин повертатися до того ж

Ні мені, ні коханню не вдалося

Разом всі троє в однакових мірах підходять

Я бачив уві сні море, що горить

А над ним хмари тануть

І від зірки побігла сіра сльоза

Я сказав, щоб тепер усе закінчилося

Ніколи не повертайся до такого сну

Я не боюся твоєї пустої подушки

Не повертайся до моря сліз і вогню

Це все глибоко всередині мене, коли я сплю

Ніколи не повертайся навіть уві сні

Не повертайся, бо ти топиш мої мрії

Я ні на мить не хочу більше думати

Як ти повернешся знову, щоб знову піти

Я хотів би перехопити у вас подих

Щоб з любові було щось згадати

Ти був важливий лише уві сні

Ця правда мене лякає, я її боюся