Dime Si Serías Capaz - Antonio José

Otra vez se me olvidó quitarme el cuerpo del artista,

La estúpida sonrisa y la cara de retrato.

Otra vez se me olvidó decirte despacito

Que no hay nada que me gusté más

Que llevarte a medianoche hasta la cama,

Como el que regala un mundo,

Como haciendo lo difícil…

Y es que hay pocas cosas que me gusten más

Que el hecho de que esperes sabiendo que lo haces

Y yo escondiéndome en las calles…

Cómo va a ser, dime cómo va a ser

Y dime si serías capaz de imaginar

Un invierno sin sufrir, una cama sin su manta,

Un desierto sin arena y un deseo sin esperas.

Serías capaz de imaginar

Un velero sin su vela, una ruina sin su pena,

Un amor sin sus problemas o algún preso sin cadenas

Y es que yo no soy capaz de imaginar

Ni un solo minuto sin ti, tan sólo un minuto sin ti…

Otra vez se me quedó la cara de un equilibrista,

Haciendo qué te digo, hablando a cada rato…

Otra vez se me olvidó decirte despacito

Que no hay nada que me gusté más

Que reírme con la sal de tu descaro,

Aprendiendo a cada rato,

Como un niño con su palo…

Y es que hay pocas cosas que me gusten más

Que sepas que te quiero sabiendo que lo callo

Y tú buscándome en las calles…

Cómo va a ser, dime, dime cómo va a ser…

Y dime si serías capaz de imaginar

Un invierno sin sufrir, una cama sin su manta,

Un desierto sin arena y un deseo sin esperas.

Serías capaz de imaginar

Un velero sin su vela, una ruina sin su pena,

Un amor sin sus problemas o algún preso sin cadenas

Y es que yo no soy capaz de imaginar

Ni un solo minuto sin ti, tan sólo un minuto sin ti…

Dime si serías capaz de imaginar (x4)

Y es que yo no soy capaz de imaginar

Un sólo minuto sin ti, tan sólo un minuto sin ti…

(Gracias a Nuria Arrabal por esta letra)

Я знову забув зняти тіло художника,

Дурна посмішка і портретне обличчя.

Я знову забув тобі повільно сказати

Що немає нічого, що мені більше сподобалося

Чим відвести тебе опівночі спати,

Як той, хто дарує світ,

Як робити важке...

І є кілька речей, які мені подобаються більше

Ніж той факт, що ви чекаєте, знаючи, що ви це зробите

А я ховаюся на вулицях...

Як буде, скажи, як буде

І скажіть, чи зможете ви уявити

Зима без страждань, ліжко без ковдри,

Пустеля без піску і бажання без очікування.

ти зможеш уявити

Вітрильник без вітрила, аварія без свого смутку,

Кохання без проблем або якийсь в'язень без кайданів

І це я не в змозі уявити

Жодної хвилини без тебе, хвилини без тебе...

Я знову мав обличчя канатоходця,

Робити те, що я тобі кажу, весь час говорити...

Я знову забув тобі повільно сказати

Що немає нічого, що мені більше сподобалося

Чим сміятися сіллю свого нахабства,

навчання кожного разу,

Як дитина з палицею…

І є кілька речей, які мені подобаються більше

Що ти знаєш, що я люблю тебе, знаючи, що я замовк

А ти шукаєш мене на вулицях...

Як воно буде, скажи мені, скажи мені, як воно буде...

І скажіть, чи зможете ви уявити

Зима без страждань, ліжко без ковдри,

Пустеля без піску і бажання без очікування.

ти зможеш уявити

Вітрильник без вітрила, аварія без свого смутку,

Кохання без проблем або якийсь в'язень без кайданів

І це я не в змозі уявити

Жодної хвилини без тебе, хвилини без тебе...

Скажи мені, чи зможеш ти уявити (x4)

І це я не в змозі уявити

Лише одну хвилину без тебе, одну хвилину без тебе...

(Спасибі Nuria Arrabal за ці тексти)