Пропадаю - Antew

Я с тобой, ты со мной, мы на мостовой

Волны так волнуют нас, что хотим домой

На балконе постоим, где-то под луной

И я отдал бы всё тебе, но я и сам пустой

Хватит говорить мне что-то про других

У меня есть мечта — я скоро покорю олимп

Пусть еще долго и не видно там в тоннеле свет

Веришь мне или нет?

Про-про-пропадаю, словно птицы стая

Я с тобою у-у-у-улечу

По-по-попадаю, словно так бывает

Я уже других-других не хочу

Про-про-пропадаю, словно птицы стая

Я с тобою у-у-у-улечу

По-по-попадаю, словно так бывает

Я уже других-других не хочу

Про-про-пропадаю, словно птицы стая

Я с тобою у-у-у-улечу

По-по-попадаю, словно так бывает

Я уже других-других (других-других)

С тобою стал намного лучше, ведь до тебя мне было скучно

Я распылялся на всё (всё), так бы было и сейчас, но (но)

Это безопасно (-но), а это так опасно (-но), глаза твои прекрасны (-но)

И свет светит красный (-ный), огни так мерцают (-но), что я засыпаю (-но)

И вижу тебя (тебя)

Ведь с тобой каждый вечер утекает в бесконечность (что?)

Ты мне протянула руку и я потерял дар речи (что?)

Знаешь я самурай, на стене там где-то меч и (что?)

Время а-становись, протяни момент как вечность (вечность-вечность)

Ты со мною пока сыпятся мани (пыщ)

Я потерял свою любовь у себя в кармане

Я сам подумать и не мог кем мы станем (ке)

Время сдам назад (пау)

Про-про-пропадаю, словно птицы стая

Я с тобою у-у-у-улечу

По-по-попадаю, словно так бывает

Я уже других-других не хочу

Про-про-пропадаю, словно птицы стая

Я с тобою у-у-у-улечу

По-по-попадаю, словно так бывает

Я уже других-других не хочу

Про-про-пропадаю, словно птицы стая

Я с тобою у-у-у-улечу

По-по-попадаю, словно так бывает

Я уже других-других не хочу

Про-про-пропадаю, словно птицы стая

Я с тобою у-у-у-улечу

По-по-попадаю, словно так бывает

Я уже других-других не хочу (других не хочу)

Я з тобою, ти зі мною, ми на мостовий

Хвилі так хвилюють нас, що хочемо додому

На балконі постоїмо, десь під місяцем

І я віддав би все тобі, але я і сам порожній

Досить говорити мені щось про інших

У мене є мрія — я скоро підкорю олімп

Нехай ще довго і не видно там у тунелі світло

Віриш мені чи ні?

Про-про-пропадаю, немов птахи зграя

Я з тобою у-у-у-влечу

По-попадаю, ніби так буває

Я вже інших-інших не хочу

Про-про-пропадаю, немов птахи зграя

Я з тобою у-у-у-влечу

По-попадаю, ніби так буває

Я вже інших-інших не хочу

Про-про-пропадаю, немов птахи зграя

Я з тобою у-у-у-влечу

По-попадаю, ніби так буває

Я вже інших-інших (інших-інших)

З тобою став набагато кращим, адже до тебе мені було нудно

Я розпорошувався на все (все), так було б і зараз, але (але)

Це безпечно (-но), а це так небезпечно (-але), очі твої прекрасні (-але)

І світло світить червоне, вогні так мерехтять, що я засинаю.

І бачу тебе (тебе)

Адже з тобою щовечора витікає в нескінченність (що?)

Ти мені простягла руку і я втратив дар мови (що?)

Знаєш я самурай, на стіні там десь меч і (що?)

Час а-ставай, протягни момент як вічність (вічність-вічність)

Ти зі мною поки сипляться мані (харч)

Я втратив своє кохання у себе в кишені

Я сам подумати і не мог ким ми станемо (ке)

Час здам назад (пау)

Про-про-пропадаю, немов птахи зграя

Я з тобою у-у-у-влечу

По-попадаю, ніби так буває

Я вже інших-інших не хочу

Про-про-пропадаю, немов птахи зграя

Я з тобою у-у-у-влечу

По-попадаю, ніби так буває

Я вже інших-інших не хочу

Про-про-пропадаю, немов птахи зграя

Я з тобою у-у-у-влечу

По-попадаю, ніби так буває

Я вже інших-інших не хочу

Про-про-пропадаю, немов птахи зграя

Я з тобою у-у-у-влечу

По-попадаю, ніби так буває

Я вже інших-інших не хочу (інших не хочу)