Временно - Antanta

Мы порой сами не знаем, чего мы хотим,

Считаем огни, засыпаем под утро или не спим,

Мечтаем о многом, самое ценное прячем внутри.

И мало кто знает, как мы встречаем рассветы одни.

Идем в универ, но не ходим на пары, считаем долги.

Есть много вещей поважнее, так думаем мы.

Делаем первый шаг, не боясь переходим на «Ты.»

Влюбляемся наглухо так, что даже клянемся в любви.

Доводим родных, бывает разводим мосты.

В поисках денег только наверх, мы не спокойны, пока карманы пусты.

Жизнь — бешеный трип, опять недосып, снова куда-то летим,

Мы порой сами не знаем, чего мы хотим.

Припев:

Все это временно, временно, да.

В холод мы ищем тепла, в солнце мы прячемся в тень.

Все это временно, временно, да.

Мы живем каждой минутой и не знаем, что завтра за день.

Много дел накопилось, давит на плечи груз ожиданий.

«Где новые треки, скоро концерты?»

— готовим программу.

Кенты ждут на тусу, любимая дома, нет денег на хату.

Нужно работать, нужно писать, нужно время всем уделять.

Сроки горят, срываю дедлайны, мной опять недовольны.

Больно, наверное больно пытаться казаться кому-то героем.

Сражаюсь со стрелкой часов, как с мельницей Дон Кихот.

Два шага вперед и сорок назад, много шагов, но это не в счет.

Ссоры с друзьями, завал на работе, истерики дома, достало.

Недосып, как привычка, любовь, как наркотик, жизнь — ураган, десять баллов.

На каждый решенный вопрос пятнадцать вопросов, как бонус.

Улыбка сияет, но это все образ, и снова поет мне мой внутренний голос, что…

Припев:

Все это временно, временно, да.

В холод мы ищем тепла, в солнце мы прячемся в тень.

Все это временно, временно, да.

Мы живем каждой минутой и не знаем, что завтра за день.

Ми часом самі не знаємо, чого ми хочемо,

Вважаємо вогні, засипаємо під ранок чи не спим,

Мріємо про багато чого, найцінніше ховаємо всередині.

І мало хто знає, як ми зустрічаємо світанки одні.

Ідемо в універ, але не ходимо на пари, вважаємо борги.

Є багато важливих речей, так думаємо ми.

Робимо перший крок, не боячись переходимо на «Ти.»

Закохуємося наглухо так, що навіть клянемося в любові.

Доводимо рідних, буває розводимо мости.

У пошуках грошей тільки нагору, ми не спокійні, поки кишені порожні.

Життя — шалений трип, знову недосип, знову кудись летимо,

Ми часом самі не знаємо, чого ми хочемо.

Приспів:

Все це тимчасово, тимчасово, так.

У холод ми шукаємо тепла, в сонці ми ховаємося в тінь.

Все це тимчасово, тимчасово, так.

Ми живемо кожною хвилиною і не знаємо, що завтра за день.

Багато справ накопичилося, тисне на плечі вантаж очікувань.

Де нові треки, скоро концерти?

- Готуємо програму.

Кенти чекають на тусу, кохана вдома, немає грошей на хату.

Потрібно працювати, треба писати, потрібен час усім приділяти.

Терміни горять, зриваю дедлайн, мною знову незадоволені.

Боляче, напевно, боляче намагатися здаватися комусь героєм.

Борюся зі стрілкою годинника, як з млином Дон Кіхот.

Два кроки вперед і сорок назад, багато кроків, але це не в рахунок.

Сварки з друзями, завал на роботі, істерики вдома, дістало.

Недосип, як звичка, кохання, як наркотик, життя — ураган, десять балів.

На кожне вирішене питання п'ятнадцять питань, як бонус.

Посмішка сяє, але це все образ, і знову співає мені мій внутрішній голос, що…

Приспів:

Все це тимчасово, тимчасово, так.

У холод ми шукаємо тепла, в сонці ми ховаємося в тінь.

Все це тимчасово, тимчасово, так.

Ми живемо кожною хвилиною і не знаємо, що завтра за день.