Красиво - Анна Корнильева

Глаза в глаза и сердце бьется.

Не про тебя, слова мои.

На берега, как струны рвется.

Не остановишь меня.

Мы не вдвоем уже, увы.

Не мой этап, мне пора идти.

Дальше, дальше, дальше…

Я ухожу красиво.

Прости, но нету сил нам.

Не суждено летать.

Огромное спасибо, пусть это все приснилось.

Осталось осадком, увы без остатка.

Немые стены и стук дверей.

Наши барьеры сильней измен.

На берега, как струны рвется.

Не остановишь меня.

Мы не вдвоем уже, увы.

Не мой этап, мне пора идти.

Дальше, дальше, дальше…

Я ухожу красиво.

Прости, но нету сил нам.

Не суждено летать.

Огромное спасибо, пусть это все приснилось.

Осталось осадком…

Осталось осадком, увы без остатка.

Я ухожу, оставь меня.

Прости, нету сил, отпусти, не надо.

Забыла, как я любила тебя, необратимо.

Я ухожу красиво.

Прости, но нету сил нам.

Не суждено летать.

Огромное спасибо, пусть это все приснилось.

Осталось осадком, увы без остатка.

Очі в очі і серце б'ється.

Не про тебе, слова мої.

На береги, як струни рветься.

Не зупиниш мене.

Ми не удвох вже, на жаль.

Не мій етап, мені час іти.

Далі, далі, далі...

Я йду красиво.

Пробач, але немає сил нам.

Не судилося літати.

Дуже дякую, нехай це все наснилося.

Залишилося осадом, на жаль, без залишку.

Німі стіни і стукіт дверей.

Наші бар'єри сильніші за зради.

На береги, як струни рветься.

Не зупиниш мене.

Ми не удвох вже, на жаль.

Не мій етап, мені час іти.

Далі, далі, далі...

Я йду красиво.

Пробач, але немає сил нам.

Не судилося літати.

Дуже дякую, нехай це все наснилося.

Залишилося осадом.

Залишилося осадом, на жаль, без залишку.

Я йду, залиш мене.

Пробач, нема сил, відпусти, не треба.

Забула, як я любила тебе, незворотно.

Я йду красиво.

Пробач, але немає сил нам.

Не судилося літати.

Дуже дякую, нехай це все наснилося.

Залишилося осадом, на жаль, без залишку.