Tie yli taivaan - Anna Kokkonen

Syntyi kerran hopeinen kuori

Sydämen muotoon taivaassa taottiin

Kaksi sielua sisäänsä sulki

Putosi maahan, kahtia särjettiin

Ei milloinkaan suurempaa

Tien yli taivaan

vielä sumun läpi luoksesi raivaan

ja sinut tavoitan

Sun äänesi kuulen halki pimeän maan

taivaanrantaan

Vielä sut löydän

vielä unen läpi luoksesi kiidän

ennen kuin katoat

Ei meitä voi koskaan

enää meret tai maat

erottaa

Toinen puoli surusta vääntyi

Sinä sen löysit, avasit viimeinkin

Toinen pieniin palasiin särkyi

Minä vein talteen, muruset yhdistin

EI milloinkaan suurempaa

Tien yli taivaan

vielä sumun läpi luoksesi raivaan

ja sinut tavoitan

Sun äänesi kuulen halki pimeän maan

taivaanrantaan

Vielä sut löydän

vielä unen läpi luoksesi kiidän

ennen kuin katoat

Ei meitä voi koskaan

enää meret tai maat

erottaa

Колись народився срібний панцир

Форма серця на небі була викована

Дві душі замкнулися в собі

Упав на землю, розірваний надвоє

Ніколи більше

Через небо

ще крізь туман тобі лють

і я до тебе прийду

Шум сонця я чую по темній землі

до горизонту

Я все ще знаходжу сут

ще крізь сон кинуся до тебе

перед тим, як ти зникнеш

Ми ніколи не зможемо

більше немає ні морів, ні земель

розрізняти

Друга половина горя перекрутилася

Ви знайшли, нарешті відкрили

Інший розпався на дрібні шматки

Я видужав, крихти поєднали

НІКОЛИ більше

Через небо

ще крізь туман тобі лють

і я до тебе прийду

Шум сонця я чую по темній землі

до горизонту

Я все ще знаходжу сут

ще крізь сон кинуся до тебе

перед тим, як ти зникнеш

Ми ніколи не зможемо

більше немає ні морів, ні земель

розрізняти