Скрипка-осень - Анна Бутурлина

Скрипка- осень натянула струны серого дождя

Золотые кроны развенчала

И кленовою лодонью, невесомо пролетя,

Еле слышно блюзом прозвучала…

Опадающие листья Блюз играют не спеша,

и негромко вторит блюзу облетевшая душа…

И не верится, что где-то много солнечного света,

и не верится, что где-то жизнь светла и хороша…

Я опавший лист осенний в этом ветренном плену

Сохранить тепло не удалось мне

Остывающую душу на сто молний застегну,

чтобы выжить в слякотную осень

Скрипка-осінь натягла струни сірого дощу

Золоті крони розвінчали

І кленовим човном, невагомо пролетівши,

Ледве чутно блюзом пролунала…

Опадаюче листя Блюз грають не поспішаючи,

і неголосно вторить блюзу облетіла душа...

І не віриться, що десь багато сонячного світла,

і не віриться, що десь життя світле і добре...

Я опалий лист осінній у цьому вітряному полоні

Зберегти тепло не вдалося мені

Остигаючу душу на сто блискавок застебну,

щоб вижити у сльоту осінь