Отпусти и забудь - Анна Бутурлина

Метель укроет склоны горных вершин и белым-бела земля.

Безмолвное королевство, королевой стала я.

А ветер стонет и на сердце ураган.

Мне б его сдержать, но я не могла.

Не открывай, храни секрет, будь хорошей девочкой для всех.

Закрой все чувства на замок, но тщетно всё!

Отпусти и забудь, что прошло - уже не вернуть.

Отпусти и забудь, новый день укажет путь.

Не боюсь ничего уже, пусть бушует шторм -

Холод всегда мне был по душе.

А я бегу всё выше, на ледяную гладь.

И страхам дней минувших меня уж не догнать.

Пора узнать, что я могу!

На службу призову пургу,

Свободу обрету во льдах, навсегда!

Отпусти и забудь этот мир из твоих грёз.

Отпусти и забудь, и не будет больше слёз.

Здесь мой дом, мой снежный удел.

Пусть бушует шторм.

Искрится воздух и земля от моих чар.

Подвластны мне мороз и лёд, о что за дивный дар!

И вот уже я знаю, как мне дальше быть!

Я не вернусь назад, должна я всё забыть.

Отпусти и забудь, и на небо лети зарёй!

Отпусти и забудь, полярной сияй звездой!

Встречу я первый свой рассвет.

Пусть бушует шторм!

Холод всегда мне был по душе.

Завірюха вкриє схили гірських вершин і білим-біла земля.

Безмовне королівство, королевою стала я.

А вітер стогне і на серці ураган.

Мені б його стримати, та я не могла.

Не відкривай, зберігай секрет, будь хорошою дівчинкою для всіх.

Закрий усі почуття на замок, але марно все!

Відпусти і забудь, що минулося – вже не повернути.

Відпусти та забудь, новий день вкаже шлях.

Не боюся нічого вже, нехай вирує шторм -

Холод завжди був мені до душі.

А я біжу все вище, на крижану гладь.

І страху днів минулих мене вже не наздогнати.

Час дізнатися, що я можу!

На службу призову пургу,

Свободу знайду у льодах, назавжди!

Відпусти і забудь цей світ із твоїх мрій.

Відпусти і забудь, і не буде більше сліз.

Тут мій дім, моя снігова доля.

Нехай вирує шторм.

Іскриться повітря та земля від моїх чар.

Підвладні мені мороз і лід, що за дивний дар!

І ось уже я знаю, як мені далі бути!

Я не повернуся назад, маю я все забути.

Відпусти і забудь, і на небо лети зорею!

Відпусти і забудь, полярною сяй зіркою!

Зустріч я перший свій світанок.

Нехай вирує шторм!

Холод завжди був мені до душі.