Предчувствие гражданской войны - Animal ДжаZ

Когда ты стоишь у голодной стены, когда вместо солнца сияет петля,

Когда ты увидишь в глазах своих ночь, когда твои руки готовы к беде,

Когда режутся птицы ранней весной, когда над душой вскипает гроза,

Когда о предательстве каркает ложь, когда о любви визжат тормоза.

А те, в кого верил, ушли далеко, и движения их не видны.

И в промозглую рань подзаборная дрянь вырезает тебе на груди

Предчувствие Гражданской войны.

Когда облака ниже колен, когда на зубах куски языка,

Когда национальность голосует за кровь, когда одиночество выжжет дотла,

Когда слово "Вера" похоже на нож, когда плавятся книги да колокола,

Когда самоубийство честнее всего, когда вместо ритма нервная дрожь.

И в сияющем храме лики святых тебе говорят, что церковь - не ты.

Что ты поешь когда у тебя вместо смерти похабные сны.

Предчувствие Гражданской войны.

Когда черный ветер рвет паруса, свет в прожекторах плюется болью в лицо.

Революция без жертв - ничтожная ложь, слышишь, блеют сердца у тех, кто вошь.

Когда лопнет природа и кипящая дрянь зажжет небеса, летящие вниз,

А антиутопия на ржавом коне скроет могилы уставших ждать.

Когда слово музыка это...

Когда слово музыка это...

Когда слово музыка это...

Когда слово музыка это...

Предчувствие!

Коли ти стоїш біля голодної стіни, коли замість сонця сяє петля,

Коли ти побачиш в очах своїх ніч, коли твої руки готові до біди,

Коли ріжуться птахи ранньою весною, коли над душею закипає гроза,

Коли про зраду каркає брехня, коли про кохання верещать гальма.

А ті, в кого вірив, пішли далеко, і рухи їх не видно.

І в вогку рану підзабірна погань вирізає тобі на грудях

Передчуття громадянської війни.

Коли хмари нижче колін, коли на зубах шматки язика,

Коли національність голосує за кров, коли самотність випалить вщент,

Коли слово "Віра" схоже на ніж, коли плавляться книги та дзвони,

Коли самогубство найчесніше, коли замість ритму нервове тремтіння.

І в сяючому храмі лики святих тобі кажуть, що церква – не ти.

Що ти співаєш, коли в тебе замість смерті похабні сни.

Передчуття громадянської війни.

Коли чорний вітер рве вітрила, світло у прожекторах плюється болем в обличчя.

Революція без жертв - нікчемна брехня, чуєш, бліють серця у тих, хто воша.

Коли лусне природа і кипляча погань запалить небеса, що летять вниз,

А антиутопія на іржавому коні приховає могили втомлених чекати.

Коли слово музика це...

Коли слово музика це...

Коли слово музика це...

Коли слово музика це...

Передчуття!