Километры - Animal ДжаZ

Ну привет!

Я пришёл к тебе

С небом на руках.

Дай мне знак.

Если так немил,

То куда нести

Этот свет?

Вижу я везде

Он в моих стихах.

Я дурак.

Из последних сил

В них я шлю тебе

Руны снега, руны ветра,

Руны вечного дождя.

Я рисую километры,

Никуда их не ведя.

Глядя вниз, я отдал тебе

Небо на руках,

Боль свою и стихов огонь,

От них плачут иногда.

Оглянись, я не свет теперь,

Я дитя, я страх.

Я стою, протянув ладонь.

В ней кусочек льда.

Там руны снега, руны ветра,

Руны вечного дождя.

Я кольцую километры,

Никуда их не ведя.

Не нашёл на белом свете

Где тут ад и где тут рай.

Одинокая планета.

Мне пора лететь,

Прощай!

Ну привіт!

Я прийшов до тебе

З неба на руках.

Дай мені знак.

Якщо так немилий,

То куди нести

Це світло?

Бачу я скрізь

Він у моїх віршах.

Я дурень.

З останніх сил

У них я шлю тобі

Руни снігу, руни вітру,

Руни вічний дощ.

Я малюю кілометри,

Нікуди їх не ведучи.

Дивлячись униз, я віддав тобі

Небо на руках

Біль свій і віршів вогонь,

Від них плачуть іноді.

Оглянься, я не світло тепер,

Я дитя, я страх.

Я стою, простягнувши долоню.

У ній шматочок льоду.

Там руни снігу, руни вітру,

Руни вічний дощ.

Я кільцю кілометри,

Нікуди їх не ведучи.

Не знайшов на білому світі

Де тут пекло та де тут рай.

Самотня планета.

Мені час летіти,

Прощай!