The Last Frontier - Andrew Peterson

Why don’t the mountains make me cry no more?

They don’t sing the way they did before

They’re just piles of stone

As dead as bones

Like corpses on a field of war

And they just don’t make me cry no more

And the highway’s like an old sad song

People moving through their lives alone

On the run from grace

From place to place

Like fugitives without a home

And the highway’s like an old sad song

And my heart is black as coal

It’s been mined and there ain’t no gold

It’s so dark in there

But I don’t care

I will lay down in the this empty hole

Where my heart is black as coal

And oh, there is nowhere left to go from here

I have fallen past the last frontier

But at the bottom of this well I hear you breathing

Love below me

Love around me

Love above me

Love has found me

Love has found me here

So lay me down

Oh, lay me down in a field of golden

Lay me down

Oh, lay me down in a field of golden

Lay me down (love above, love below me)

Oh, lay me down in a field of gold and green

Чому гори не змушують мене більше плакати?

Вони співають не так, як раніше

Це просто купи каменю

Мертвий, як кістки

Як трупи на полі війни

І вони просто не змушують мене більше плакати

А шосе – як стара сумна пісня

Люди рухаються по життю поодинці

Втікає від благодаті

З місця на місце

Як утікачі без дому

А шосе – як стара сумна пісня

І моє серце чорне, як вугілля

Його видобуто, а золота немає

Там так темно

Але мені байдуже

Я ляжу в цю порожню яму

Де моє серце чорне, як вугілля

І ну, звідси більше нікуди діти

Я впав за останній кордон

Але на дні цієї криниці я чую, як ти дихаєш

Кохання піді мною

Любов навколо мене

Любов наді мною

Любов знайшла мене

Любов знайшла мене тут

Тож покладіть мене

Ой, поклади мене в поле золоте

Поклади мене

Ой, поклади мене в поле золоте

Поклади мене (любов вище, любов піді мною)

Ой, поклади мене на поле золота й зелені