In The Night - Andrew Peterson

I am weary with the pain of Jacob’s wrestling

In the darkness with the Fear, in the darkness with the Fear

But he met the morning wounded with a blessing

So in the night my hope lives on When Elisha woke surrounded by the forces

Of the enemies of God, the enemies of God

He saw the hills aflame with angels on their horses

So in the night my hope lives on I see the slave that toils beneath the yoke unyielding

And I can hear the captive groan, hear the captive groan

For some hand to stay the whip his foe is wielding

Still in the night my hope lives on I see the armies of the enemy approaching

And the people driven, trembling, to the shore

But a doorway through the waters now is opening

Like the son who thought he’d gone beyond forgiveness,

Too ashamed to lift his head--but if he could lift his head

He would see his father running from a distance

In the night my hope lives on I can see the crowd of men retreating

As he stands between the woman and their stones

And if mercy in his holy heart is beating

Then in the night my hope lives on I remember how they scorned the son of Mary

He was gentle as a lamb, gentle as a lamb

He was beaten, he was crucified, and buried

And in the night, my hope was gone

But the rulers of earth could not control Him

They did not take his life--he laid it down

All the chains of earth could never hope to hold him

So in the night my hope lives on

Я втомився від болю Якобової боротьби

У темряві зі страхом, у темряві зі страхом

Але ранок він зустрів пораненим із благословенням

Тож уночі моя надія живе, Коли Єлисей прокинувся в оточенні сил

З ворогів Божих, ворогів Божих

Він бачив, як гори палахкотіли від ангелів на їх конях

Тож уночі моя надія живе, я бачу раба, що трудиться під ярмом непохитним

І я чую стогін полоненого, чую стогін полонених

Щоб деяка рука залишалася батогом, якою орудує його ворог

Досі вночі моя надія живе, я бачу, як армії ворога наближаються

І людей, тремтячи, погнали на берег

Але двері через води зараз відкриваються

Як син, який думав, що перейшов за межі прощення,

Надто соромно підняти голову, але якби він зміг підняти голову

Він бачив би свого батька, який біжить здалеку

Вночі моя надія живе, я бачу, як натовп чоловіків відступає

Коли він стоїть між жінкою та їхнім камінням

І якщо б’ється милосердя в його святому серці

Тоді вночі моя надія живе, я згадую, як вони зневажали сина Марії

Він був ніжний, як ягня, ніжний як ягня

Його побили, розіп’яли й поховали

А вночі моя надія зникла

Але правителі землі не могли керувати Ним

Вони не забрали його життя – він поклав його

Усі земні ланцюги ніколи не могли сподіватися, що утримають його

Тож уночі моя надія живе