The Nightmare - Andrew Lloyd Webber, The Original London Cast Of 'The Woman In White', Angela Christian

The day is past and over

All thanks, oh Lord, to thee

I pray thee now that sinless

The hours of dark may be

Though many are the perils

Through which I have to go

Oh Lord, keep me in thy sight

And guard me through the coming night

The holly and the ivy

When they are both full grown

Of all the trees that are in the wood

The holly bears the crown

O, the rising of the sun

And the running of the deer

The playing of the merry organ

Sweet singing in the choir

Sweet singing in the choir

Sweet singing in the choir

Sing, for it’s Lammastide!

Sing, for it’s Lammastide!

Dance for who knows if we’ll live til the spring

Dance for who knows if we’ll live til the spring

Who will protect us?

A doll made of corn

(During this, events become Gothic and unreal. We hear ironic echoes of the

story so far — voices swirling and overlapping.

Anne Catherick, Laura,

Hartright, Glyde and Fosco all appear to her as if in a dream)

I can trust you

So strange, and yet so true

I see myself…

It’s true!

I will not stand for it, I will not!

You’ll be fine, Lady Glyde

I don’t trust him, or anyone!

Are you happy now?

Laura, you know you can trust me!

Trust you?

Now, why should I trust you?

You have betrayed me!

Take her back to the asylum!

You will not be harmed!

Marian, wake up!

I’ll haunt you…

She had a secret she would tell…

I’ll haunt you till you die!

Wake up!

Help me!

Perhaps I’m not the only one with secrets!

I am a doctor.

Trust me

They’ve come to lock me up!

You must be confined!

(screams)

What have they done to you?!

And I never lie!

I would wake and find her!

Wake and find her…

I must find her…

(Laura is dragged out by Glyde. Fosco exits. Marian manages to drag herself up)

День минулий

Вся подяка, Господи, Тобі

Я молю тебе тепер, що безгрішний

Темні години можуть бути

Хоча небезпек багато

через які я маю пройти

Господи, бережи мене в очах Твоїх

І бережи мене в наступну ніч

Падуб і плющ

Коли вони обидва дорослі

З усіх дерев, які є в лісі

Падуб несе корону

О, схід сонця

І біг оленя

Гра на веселому органі

Солодкий спів у хорі

Солодкий спів у хорі

Солодкий спів у хорі

Співайте, бо це Ламмастид!

Співайте, бо це Ламмастид!

Танцюй, хто знає, чи доживемо ми до весни

Танцюй, хто знає, чи доживемо ми до весни

Хто нас захистить?

Лялька з кукурудзи

(Під час цього події стають готичними і нереальними. Ми чуємо іронічне відгомін 

історія поки що — голоси кружляють і перетинаються.

Енн Катерик, Лора,

Хартрайт, Глайд і Фоско здаються їй, ніби уві сні)

Я можу тобі довіряти

Так дивно, але так правдиво

Я бачу себе…

Це правда!

Я не витримаю цього, я не буду!

У вас все буде добре, леді Глайд

Я не вірю ні йому, ні комусь!

Ви щасливі зараз?

Лора, ти знаєш, що можеш мені довіряти!

Вам довіряти?

Чому я маю довіряти вам?

Ти мене зрадив!

Відведіть її назад до притулку!

Ви не постраждаєте!

Мар'яна, прокинься!

я буду переслідувати тебе…

У неї була таємниця, яку вона розповість…

Я буду переслідувати тебе, поки ти не помреш!

Прокидайся!

Допоможи мені!

Мабуть, я не один із секретами!

Я лікар.

Довірся мені

Вони прийшли, щоб закрити мене!

Ви повинні бути в обмеженні!

(кричить)

Що вони з тобою зробили?!

І я ніколи не брешу!

Я б прокинувся і знайшов би її!

Прокинься і знайди її...

Я мушу знайти її…

(Глайд витягує Лору. Фоско виходить. Маріан вдається витягнутися)