Город - Андрей Леницкий

Поцелуи в ресницы, как же здесь не влюбится?

Запах осени, птицы, карусели столицы.

Как будто знаю наизусть, улицы всех дворов.

Смех, тихую грусть.

И этот город учащает мой пульс.

Обещаю-обещаю, что еще вернусь.

За руки по тротуарам бегали.

Как дети в счастье слепое верили.

Глазами прятались, боялись рассказать.

То, что внутри огонь и хочется кричать.

Сердце рвануло на частицы.

И улетела за редкими птицами.

Любовь нависла с крыльями.

Такое чувство, что живем кинофильмами.

Припев:

А я запомнил все лица.

Город будет мне снится твой.

Так позволь же влюбится вновь.

В город, что подарил любовь.

А я запомнил все лица.

Город будет мне снится твой.

Так позволь же влюбится вновь.

В город, что подарил любовь.

Каждый новый день манит красотой меня своей.

Город.

Каждый новый день дарит для меня встречи с тобой.

Повод.

Я не буду ждать, ты не будешь ждать.

Когда увидишь снова.

Вновь за сколько лет, скажет мне привет.

Голос твой такой знакомый.

Побежим за руки, по забытым брошенным местам.

Где кусались губы, прикасались руки вновь к твоим рукам.

Припев: х5

А я запомнил все лица.

Город будет мне снится твой.

Так позволь же влюбится вновь.

В город, что подарил любовь.

Поцілунки в вії, як же тут не закохається?

Запах осені, птахи, каруселі столиці.

Наче знаю напам'ять, вулиці всіх дворів.

Сміх, тихий смуток.

І це місто частішає мій пульс.

Обіцяю-обіцяю, що ще повернусь.

За руки по тротуарах бігали.

Як діти в щастя сліпе вірили.

Очима ховалися, боялися розповісти.

Те, що всередині вогонь і хочеться кричати.

Серце рвонуло на частинки.

І полетіла за рідкісними птахами.

Любов нависла з крилами.

Таке почуття, що живемо фільмами.

Приспів:

А я запам'ятав усі обличчя.

Місто буде мені сниться твоє.

Так дозволь же закохається знову.

У місто, що подарував кохання.

А я запам'ятав усі обличчя.

Місто буде мені сниться твоє.

Так дозволь же закохається знову.

У місто, що подарував кохання.

Кожен новий день манить красою мене своєю.

Місто.

Кожен новий день дарує мені зустрічі з тобою.

Привід.

Я не буду чекати, ти не будеш чекати.

Коли побачиш знову.

Знову за кілька років, скаже мені привіт.

Голос твій такий знайомий.

Побіжимо за руки, за забутими покинутими місцями.

Де кусалися губи, торкалися руки знову до твоїх рук.

Приспів: х5

А я запам'ятав усі обличчя.

Місто буде мені сниться твоє.

Так дозволь же закохається знову.

У місто, що подарував кохання.