Preghiera (arr. Mercurio) - Andrea Bocelli

Alla mente confusa di dubbio e di dolore

Soccorri, o mio Signore, col raggio della fè

Sollevala dal peso che la declina al fango

Che la declina al fango

A te sospiro e piango, mi raccomando a te

A te sospiro e piango, mi raccomando a te

Sai che la vita mia si strugge a poco a poco

Come la cera al foco, come la neve al sol

All’anima che anela di ricovrarti in braccio

Di ricovrarti in braccio

Deh rompi Signore, il laccio che le impedisce il vol

Deh rompi Signore, il laccio che le impedisce il vol

Signor, pietà

Signor, pietà

Signor, pietà

Signor, pietà

До розуму, збентеженого сумнівами та болем

Допоможи, Господи, променем віри

Підніміть його від тягаря, який скидає його на багнюку

Що перетворює його на бруд

Тобі я зітхаю і плачу, Тобі віддаю себе

Тобі я зітхаю і плачу, Тобі віддаю себе

Ти знаєш, що моє життя потроху тупіє

Як віск у вогні, як сніг на сонці

Душі, яка прагне взяти тебе назад у свої обійми

Щоб знову взяти тебе на руки

Deh зламати Господа, пастку, яка заважає їй від vol

Deh зламати Господа, пастку, яка заважає їй від vol

Пане, змилуйтесь

Пане, змилуйтесь

Пане, змилуйтесь

Пане, змилуйтесь