Колечко - Анатолий Полотно, Федя Карманов

Не плачь, красавица,

Что колечко в воду обронила.

Нет на тебе лица,

Дорого оно и сердцу мило.

Эка безделица!

Злата нечего жалеть, теряя.

Дороже ценятся

Дни, которые не замечаем.

Море волны шлет, стелет к твоим ногам.

Ласточки полет, цветущие луга,

Ясный небосвод, над лесом радуга —

Все тобой живет.

Звезды россыпью мерцают в вышине,

Травы росы пьют в вечерней тишине,

Соловьи поют влюбленным при луне,

Душу радуют.

Всем от рождения

Розданы красоты мироздания.

Милая ты моя,

Спрячь кручину и переживанья.

С богом повенчана

И подвластна лишь ему, святому,

Только ты, женщина,

Можешь дать на свете жизнь другому.

Море волны шлет, стелет к твоим ногам.

Ласточки полет, цветущие луга,

Ясный небосвод, над лесом радуга —

Все тобой живет.

Звезды россыпью мерцают в вышине,

Травы росы пьют в вечерней тишине,

Соловьи поют влюбленным при луне,

Душу радуют.

Не плачь, красавица,

Что колечко в воду обронила.

Нет на тебе лица,

Дорого оно и сердцу мило.

Эка безделица!

Злата нечего жалеть, теряя.

Дороже ценятся

Дни, которые не замечаем.

Море волны шлет, стелет к твоим ногам.

Ласточки полет, цветущие луга,

Ясный небосвод, над лесом радуга —

Все тобой живет.

Звезды россыпью мерцают в вышине,

Травы росы пьют в вечерней тишине,

Соловьи поют влюбленным при луне,

Душу радуют.

Море волны шлет, стелет к твоим ногам.

Ласточки полет, цветущие луга,

Ясный небосвод, над лесом радуга —

Все тобой живет.

Звезды россыпью мерцают в вышине,

Травы росы пьют в вечерней тишине,

Соловьи поют влюбленным при луне,

Душу радуют.

Неплач, красуне,

Що кільце у воду впустила.

Немає на тобі особи,

Дорого воно і серцю мило.

Ека дрібниця!

Злата нічого шкодувати, втрачаючи.

Найдорожче цінуються

Дні, які не помічаємо.

Море хвилі шле, стеле до твоїх ніг.

Ластівки політ, квітучі луки,

Ясний небосхил, над лісом веселка —

Все живе тобою.

Зірки розсипом мерехтять у висоті,

Трави роси п'ють у вечірній тиші,

Солов'ї співають закоханим при місяці,

Душу радують.

Усім від народження

Роздані краси світобудови.

Мила ти моя,

Сховай кручину і переживання.

З богом повінчана

І підвладна лише йому, святому,

Тільки ти, жінко,

Можеш дати на світі життя іншому.

Море хвилі шле, стеле до твоїх ніг.

Ластівки політ, квітучі луки,

Ясний небосхил, над лісом веселка —

Все живе тобою.

Зірки розсипом мерехтять у висоті,

Трави роси п'ють у вечірній тиші,

Солов'ї співають закоханим при місяці,

Душу радують.

Неплач, красуне,

Що кільце у воду впустила.

Немає на тобі особи,

Дорого воно і серцю мило.

Ека дрібниця!

Злата нічого шкодувати, втрачаючи.

Найдорожче цінуються

Дні, які не помічаємо.

Море хвилі шле, стеле до твоїх ніг.

Ластівки політ, квітучі луки,

Ясний небосхил, над лісом веселка —

Все живе тобою.

Зірки розсипом мерехтять у висоті,

Трави роси п'ють у вечірній тиші,

Солов'ї співають закоханим при місяці,

Душу радують.

Море хвилі шле, стеле до твоїх ніг.

Ластівки політ, квітучі луки,

Ясний небосхил, над лісом веселка —

Все живе тобою.

Зірки розсипом мерехтять у висоті,

Трави роси п'ють у вечірній тиші,

Солов'ї співають закоханим при місяці,

Душу радують.