Прости - Анатолий Днепров

Блекует зимний вечер на стекле

И ночь уже крадется черной кошкой,

Сегодня говорю с тобою налегке,

О той судьбе моей, о прошлом.

Припев:

Прости меня, что не тебя любил,

Тебя встречая только в снах рассветных,

Прости меня, а я уже простил,

Что столько лет была ты безответной

Прости меня, что не сумел понять,

Что я любил, а ты меня любила,

Кого теперь нам в этом обвинять

Себя простили мы, любовь нас не простила, не простила.

С другою я, а ты была с другим,

И таяла судьба, а мы с тобой не знали,

Что я тебя любил, что я тобой любим

И, Боже мой, на жизнь мы опоздали

Припев:

Прости меня, что не тебя любил,

Тебя встречая только в снах рассветных,

Прости меня, а я уже простил,

Что столько лет была ты безответной

Прости меня, что не сумел понять,

Что я любил, а ты меня любила,

Кого теперь нам в этом обвинять

Себя простили мы, любовь нас не простила, не простила.

Блішає зимовий вечір на склі

І ніч уже крадеться чорною кішкою,

Сьогодні говорю з тобою без нічого,

Про ту долю мою, про минуле.

Приспів:

Вибач мені, що не тебе любив,

Тебе зустрічаючи тільки в сне світанку,

Пробач мені, а я вже пробачив,

Що стільки років була ти?

Вибач мені, що не зумів зрозуміти,

Що я любив, а ти мене любила,

Кого тепер нам у цьому обвинувачувати

Себе пробачили ми, любов нас не пробачила, не пробачила.

З другою я, а ти була з іншим,

І танула доля, а ми з тобою не знали,

Що я тебе любив, що я тобі любимо

І, Боже мій, на життя ми запізнилися

Приспів:

Вибач мені, що не тебе любив,

Тебе зустрічаючи тільки в сне світанку,

Пробач мені, а я вже пробачив,

Що стільки років була ти?

Вибач мені, що не зумів зрозуміти,

Що я любив, а ти мене любила,

Кого тепер нам у цьому обвинувачувати

Себе пробачили ми, любов нас не пробачила, не пробачила.