Sir Patrick Spens (Child 58) - Anaïs Mitchell, Jefferson Hamer

The king sits in Dumfermline town

Drinking the blood red wine

Where can I get a good captain

To sail this ship of mine?

Then up and spoke a sailor boy

Sitting at the king’s right knee

«Sir Patrick Spens is the best captain

That ever sailed to sea»

The king he wrote a broad letter

And he sealed it with his hand

And sent it to Sir Patrick Spens

Walking out on the strand

«To Norroway, to Norroway

To Norway o’er the foam

With all my lords in finery

To bring my new bride home»

The first line that Sir Patrick read

He gave a weary sigh

The next line that Sir Patrick read

The salt tear blinds his eye

«Oh, who was it?

Oh, who was it?

Who told the king of me

To set us out this time of year

To sail across the sea»

«But rest you well, my good men all

Our ship must sail the morn

With four and twenty noble lords

Dressed up in silk so fine»

«And four and twenty feather beds

To lay their heads upon

Away, away, we’ll all away

To bring the king’s bride home»

«I fear, I fear, my captain dear

I fear we’ll come to harm

Last night I saw the new moon clear

The old moon in her arm»

«Oh be it fair or be it foul

Or be it deadly storm

Or blow the wind where e’er it will

Our ship must sail the morn»

They hadn’t sailed a day, a day

A day but only one

When loud and boisterous blew the wind

And made the good ship moan

They hadn’t sailed a day, a day

A day but only three

When oh, the waves came o’er the sides

And rolled around their knees

They hadn’t sailed a league, a league

A league but only five

When the anchor broke and the sails were torn

And the ship began to rive

They hadn’t sailed a league, a league

A league but only nine

When oh, the waves came o’er the sides

Driving to their chins

«Who will climb the topmast high

While I take helm in hand?

Who will climb the topmast high

To see if there be dry land?»

«No shore, no shore, my captain dear

I haven’t seen dry land

But I have seen a lady fair

With a comb and a glass in her hand»

«Come down, come down, you sailor boy

I think you tarry long

The salt sea’s in at my coat neck

And out at my left arm»

«Come down, come down, you sailor boy

It’s here that we must die

The ship is torn at every side

And now the sea comes in»

Loathe, loathe were those noble lords

To wet their high heeled shoes

But long before the day was o’er

Their hats they swam above

And many were the feather beds

That fluttered on the foam

And many were those noble lords

That never did come home

It’s fifty miles from shore to shore

And fifty fathoms deep

And there lies good Sir Patrick Spens

The lords all at his feet

Long, long may his lady look

With a lantern in her hand

Before she sees her Patrick Spens

Come sailing home again

Король сидить у місті Дамфермлайн

П'ють кров'яне червоне вино

Де знайти гарного капітана?

Щоб плисти на цьому моєму кораблі?

Потім підвівся і заговорив моряк

Сидячи біля правого коліна короля

«Сер Патрік Спенс — найкращий капітан

Що коли-небудь пливло в море»

Королю він написав широкого листа

І він запечатав своєю рукою

І надіслав серу Патріку Спенсу

Виходити на пасмо

«До Норровії, до Норровії

До Норвегії за піною

З усіма моїми лордами в наряді

Щоб привезти мою нову наречену додому»

Перший рядок, який прочитав сер Патрік

Він втомлено зітхнув

Наступний рядок, який прочитав сер Патрік

Соляна сльоза засліплює йому очі

«Ой, хто це був?

О, хто це був?

Хто сказав про мене королю

Щоб визначити нас у цю пору року

Плисти через море»

«Але відпочивайте добре, мої добрі люди

Наш корабель має відплисти вранці

З двадцятьма чотирма знатними панами

Одягнений у шовк так гарно»

«І двадцять чотири перини

Щоб покласти свої голови

Геть, геть, ми всі підемо

Щоб привезти додому королівську наречену»

«Я боюся, я боюся, мій капітане, дорогий

Боюся, ми завдамо шкоди

Минулої ночі я бачив ясний молодик

Старий місяць у її руці»

«Будь це справедливо, чи буде це погано

Або будь це смертельний шторм

Або дуйте вітер куди завгодно

Наш корабель повинен плисти вранці»

Вони не плавали ні дня, ні дня

День, але лише один

Коли гучно і буйно подув вітер

І застогнав добрий корабель

Вони не плавали ні дня, ні дня

День, але лише три

Коли о, хвилі налетіли на боки

І каталися по колінах

Вони не плавали в лізі, лізі

Ліга, але лише п’ять

Коли зламався якір і порвалися вітрила

І корабель почав рувати

Вони не плавали в лізі, лізі

Ліга, але лише дев’ять

Коли о, хвилі налетіли на боки

Їздять до підборіддя

«Хто високо підніметься на верхню щоглу

Поки я беру кермо в руки?

Хто високо підніметься на верхню щоглу

Щоб перевірити, чи є суха земля?»

«Без берега, не берега, мій капітане любий

Я не бачив сухої землі

Але я бачив ярмарку

З гребінцем і склянкою в руці»

«Спускайся, спускайся, хлопче моряк

Я думаю, що ти довго зволікаєш

Солоне море на мому пальто

І біля мої лівої руки»

«Спускайся, спускайся, хлопче моряк

Саме тут ми повинні померти

Корабель розірваний з усіх боків

А тепер море заходить»

Ненавиділи, ненавиділи ті знатні пани

Щоб змочити взуття на високих підборах

Але задовго до того, як настав день

Своїми капелюхами вони плавали вище

І багато були перини

Це тріпотіло на піні

І багато було тих знатних панів

Це ніколи не приходило додому

Від берега до берега п’ятдесят миль

І п’ятдесят сажнів у глибину

А там лежить добрий сер Патрік Спенс

Лорди всі біля його ніг

Довго, довго нехай дивиться його дама

З ліхтарем в руці

Перш ніж вона побачить свого Патріка Спенса

Приходьте знову додому