Quem Disse - Anabela

Disse, quem disse mente

Que só se sente o que se vê

Cubram-me os olhos com cem mil folhos

Que sempre sente a gente que crê

Disse, quem disse mente

Que só se sente o que se vê

E é a gente mesmo descrente

Pela dor que sente que ainda crê

Que o amor é cego, surdo e mudo

Que pinta céus, montanhas, tudo

Num abraço, ir ao Espaço, sem ninguém ver

Que o amor desperta num segundo

E num baloiço roda o Mundo

Num abraço, ir ao Espaço, sem ninguém ver

Disse, quem disse mente

Que só se sente o que se vê

Mesmo escondidos dos meus perdidos

Se olhos não veem, o peito vê

Disse, quem disse mente

Que só se sente o que se vê

Mas há a gente que, felizmente

Não vendo sente, não vendo crê

Que o amor é cego, surdo e mudo

Que pinta céus, montanhas, tudo

Num abraço, ir ao Espaço, sem ninguém ver

Que o amor desperta num segundo

E num baloiço roda o Mundo

Num abraço, ir ao Espaço, sem ninguém ver

Que o amor é cego, surdo e mudo

Que pinta céus, montanhas, tudo

Num abraço, ir ao Espaço, sem ninguém ver

Que o amor desperta num segundo

E num baloiço roda o Mundo

Num abraço, ir ao Espaço, sem ninguém ver

Num abraço, ir ao Espaço, sem ninguém ver

Sem ninguém ver

Сказав, хто сказав неправду

Що ви відчуваєте лише те, що бачите

Закрий мої очі сто тисячами оборок

Те, що люди, які вірять, завжди відчувають

Сказав, хто сказав неправду

Що ви відчуваєте лише те, що бачите

А це ми справді невіруючі

За біль, який ти відчуваєш, що ти все ще віриш

Та любов сліпа, глуха й німа

Хто малює небо, гори, все

В обіймах, ідучи в космос, нікого не побачивши

Ця любов прокидається за секунду

А на гойдалці світ ходить

В обіймах, ідучи в космос, нікого не побачивши

Сказав, хто сказав неправду

Що ви відчуваєте лише те, що бачите

Навіть прихований від моїх загублених

Якщо не бачать очі, бачить грудь

Сказав, хто сказав неправду

Що ви відчуваєте лише те, що бачите

Але є люди, які, на щастя

Не бачити відчуває, не бачити вірить

Та любов сліпа, глуха й німа

Хто малює небо, гори, все

В обіймах, ідучи в космос, нікого не побачивши

Ця любов прокидається за секунду

А на гойдалці світ ходить

В обіймах, ідучи в космос, нікого не побачивши

Та любов сліпа, глуха й німа

Хто малює небо, гори, все

В обіймах, ідучи в космос, нікого не побачивши

Ця любов прокидається за секунду

А на гойдалці світ ходить

В обіймах, ідучи в космос, нікого не побачивши

В обіймах, ідучи в космос, нікого не побачивши

ніхто не бачить