Солнце вышло покурить - алёна швец.

Солнце вышло покурить на балкон

Солнце, милое, скажи, где твой дом?

Смотришь карими глазами на юг

Не печалься, мой друг

Небо движется, светлея к утру

Солнце ясное влюбилось в луну,

Но рассвет луне висеть не даёт

Убивая её

Солнце плачет и не хочет светить

Золотые слезы ярче чернил

Прожигают солнцу щеки и нос

Не касаясь волос

Принесу тебе цветов полевых

Мы разделим эту грусть на двоих

Незаметно так закончится день

И луна выйдет в тень

Вместе солнцу и луне не светить

Как же больно им друг друга любить,

А я выйду покурить на балкон

Позабыв где мой дом.

Солнце вышло покурить на балкон

Солнце, милое, скажи, где твой дом?

Смотришь карими глазами на юг

Не печалься, мой друг.

Сонце вийшло покурити на балкон

Сонце, любе, скажи, де твій дім?

Дивишся карими очима на південь

Не засмучуйся, мій друже

Небо рухається, світлішачи до ранку

Сонце ясне закохалося в місяць,

Але світанок місяць висіти не дає

Вбиваючи її

Сонце плаче і не хоче світити

Золоті сльози яскравіші за чорнило

Пропалюють сонцю щоки та ніс

Не торкаючись волосся

Принесу тобі квітів польових

Ми розділимо цей смуток на двох

Непомітно так закінчиться день

І місяць вийде у тінь

Разом сонцю та місяцю не світити

Як же боляче їм одне одного любити,

А я вийду покурити на балкон

Забувши де мій будинок.

Сонце вийшло покурити на балкон

Сонце, любе, скажи, де твій дім?

Дивишся карими очима на південь

Не журися, мій друже.