Die grüne Regenrinne III - Alligatoah

Was bisher geschah

«Man nennt es Kneipe…»

«Er sah mich dort in reizender Wäsche…»

Der Himmel hatte rötliche Streifen wie bei gereizter Haut

Als hätt' er dem Abend zugerufen, «Los, peitsch mich aus!»

Als ich zur Bar jenes verhängnisvollen Tages rollte

Glaubte ich ein Flashback kam, doch es war bloß Radarkontrolle

Inspektor Gatoah muss den Tatort begehen

Betrat die Arena, wo sie Leberkrebslotto zum Nationalsport erheben

In der schäbigen Schenke voller nutzloser Verlierer

Herrschte Duftnote Tequila und subtropisches Klima

Sauerstoff schaffte gegen die Koalition aus Exkrementwürze

Und Nikotin nicht mal die Fünf-Prozent-Hürde

Was ich empfand angesichts der fiesen Gerüche

War weit unten auf der Liste meiner Lieblingsgefühle

Bei den Tischen an der Wand saß ein Pizzalieferant

Mit einer Kippe in der Hand und 'ner gewissen Arroganz

Ich sah ihn misstrauisch an, bis ich es verstand

Der Typ ist kein bisschen für die Geschichte relevant

Fragte die Klofrau, «Wo geht’s denn hier zum Showdown?»

Keine Antwort, doch sie war nicht diskussionsfaul, ne

Sie war taub und hörte keinen Ton aus meiner Posaune

Ich grübelte über den Widerspruch im Worte Tontaube

Tief in Gedanken sah ich hinter der Bar

Eine fast interstellare, zumindest himmlische Dame

Mir war als hörte ich Glocken läuten, wie bei 'ner Klingelanlage

Sie goss mehr Zucker in mein Herz als eine Trinkschokolade

Mehr Zucker als eine ganze Himbeerplantage

Sodass der Lautstärkeregler in meiner Stimme versagte:

«Schönen guten Abend!», ich hoffte, dass ich kling' wie der Pate

Doch hatte den kindlich cringigen Charme von Internetsprache

Sie schien mich zu erkennen, was sie sichtlich erschreckte

Denn ihr Blick ging die Gesichtsfarbe wechselnd Richtung Sicherheitskräfte

Ich wollte punkten, indem ich vornehm wie ein Schriftsteller spreche

Doch da war nichts mehr zu retten, Alter, fick meine Fresse

Dabei hatte ich doch gedacht, meine Latzhosenjeans

Hätte die aphrodisierende Wirkung von Saxophon spielen

Überraschenderweise wollte sie keine Aktfotos schießen

Nach einer Backpfeife von ihr sah ich nur Astronomie

Man packte mich am Genick wie ein Kätzchen

Deutete auf die Liste von Gästen, die sie hier nicht mehr gern hätten

Auf dem Verbrecherfoto glich ich einem zerknitterten Frettchen

Man warf mich aus der Hintertür neben die Dixi-Toiletten

Und da sah ich sie — die grüne Regenrinne

Sollte ich in diesem Hinterhof den Übeltäter finden?

Das Regenrohr endete neben den Fässern voll Gerstensaft

Für den Gästeverzehr im Pub und 'nem vergessenen Werkzeugkasten

Wie die Gedanken so kreisten, hatte ich völlig unterbewusst

Mit Hammer und Meißel begonnen, Bier aus dem Tank abzuzweigen

Per Regenrinne, die meinen Munde dehnte und Schwangerschaftsstreifen erzeugte

Doch ich konnte noch immer nicht den Zusammenhang greifen

Fand keine offene Tür auf dem Gedankengang

Und trank und trank und trank und naja, da war halt Brand in mir

Der könnte bestimmt mit gewaltigen Böhen

Noch schlimmer den Wald zerstören als die Gewinnung von Palmkernölen

Als ich diesmal erwachte im Gebirge in Alpenhöhen

Umschwirrt von Galgenvögeln, nach wirklich geballter Dröhnung

Und nichts am Körper trug außer ein feuchtkaltes Höschen

War der Alte vergessen, es gab ein neuen Fall zu lösen

Те, що було дотепер

«Це називається паб...»

«Він побачив мене там у чудовій білизні...»

На небі були червонуваті смуги, наче роздратована шкіра

Ніби закликав до вечора: «Давай, шмагай мене!

Як я докотився до бару того фатального дня

Я думав, що це був спогад, але це був просто радіолокаційний контроль швидкості

Інспектор Гатоа має пройти на місце злочину

Вийдіть на арену, де вони роблять лото раку печінки національним видом спорту

У занедбаній таверні повно марних невдах

Переважає нота текіли та субтропічного клімату

Кисень впорався проти коаліції екскрементів спецій

І нікотин навіть не п’ятивідсоткова перешкода

Як я відчувала неприємні запахи

Був далеко внизу в списку моїх улюблених почуттів

Біля столиків біля стіни сидів розносник піци

З пидором у руках і певною зарозумілістю

Я підозріло дивилася на нього, поки не зрозуміла

Хлопець зовсім не має відношення до історії

Туалетник запитав: «А куди звідси розбиратися?»

Жодної відповіді, але вона не лінувалася говорити, ні

Вона була глуха і не чула жодного звуку від мого тромбона

Я задумався над протиріччям у слові глиняний голуб

У глибокій задумі я глянув за стійку

Майже міжзоряна, принаймні небесна дама

Мені здавалося, ніби я чую, як дзвонять дзвони, як система дзвонів

Вона всипала в моє серце більше цукру, ніж гарячий шоколадний напій

Більше цукру, ніж ціла плантація малини

Так що регулювання гучності в моєму голосі не вдалося:

«Добрий вечір!» Я сподівався прозвучати як хрещений батько

Але він мав по-дитячому кричущий шарм інтернет-мови

Вона ніби впізнала мене, що її помітно злякало

Бо її погляд пішов у бік силовиків, змінивши колір її обличчя

Я хотів набрати бали, говорячи вишукано, як письменник

Але рятувати вже нічого не було, чувак, до біса мені обличчя

Я думав, що мої комбінезони джинси

Мав ефект афродизіаку від гри на саксофоні

Як не дивно, вона не хотіла знімати оголених

Після її ляпаса я побачив лише астрономію

Вони схопили мене за шию, як кошеня

Показав на список гостей, яких вони тут більше не хотіли

На фото я виглядав як зморшкуватий тхір

Мене викинули через задні двері поруч із туалетами dixi

А потім я побачив це — зелений жолоб

Чи варто знайти винного на цьому подвір’ї?

Зливна труба закінчувалася біля бочок з ячмінним соком

Для споживання гостей у пабі та забутого ящика з інструментами

Я був повністю підсвідомий, як кружляли мої думки

Почав використовувати молоток і зубило, щоб викачувати пиво з резервуара

За жолоб, який розтягнув мій рот і створив розтяжки

Але я все ще не міг встановити зв’язок

Не знайшов відкритих дверей на ходу думок

І пив, і пив, і пив, і добре, в мене вогонь був

Він точно міг з величезними поривами

Знищити ліс навіть гірше, ніж видобуток пальмоядрової олії

Коли я прокинувся цього разу в горах в Альпах

Оточений птахами шибениці, після дійсно зосередженого трутня

І не носив на тілі нічого, крім мокрих трусиків

Якщо старого забули, треба було розкрити нову справу