On The Borderline - Alison Krauss

There’s a chill on this evening, nights right for greaving,

Darkness surrounds him as he wanders alone

He walked past the dim lights, the pathways and street lights

They remind him, of nights long ago,

When his love was strong and his muscles hard, His whiskey throat was barley

marred,

Seeking misfortune in the lies that he told, Then a brokin heart bought him to his knees,

In the hour of his greatest need, Lost and forsaken by the love,

he could not hold

On the Border line of love again, Its bound to make you pay

On the Border line, we’ll make our stand, Then watch it fall away

And he stands in quiet solitude, The nights reflects upon his mood,

Seeking the vision that had once been so clear, When he felt the touch of his

women’s love

His pounding heart was warm and young, Now locked inside him with his anger and

fear

As he moves on slowly, past the trees, Down the path way home through fallen

leaves

He can’t believe, how he’d sunken so low, So he learned to live with his

injured pride

His purple heart hidden, deep inside, The only reward, for a love he could not

hold

Сьогодні ввечері холодно, ночі найкращі для гурманів,

Темрява оточує його, коли він блукає сам

Він пройшов повз тьмяні вогні, доріжки та вуличні ліхтарі

Вони нагадують йому про давно минулі ночі,

Коли його любов була сильною, а м’язи твердими, Його горло з віскі було ячменним

зіпсований,

Шукаючи нещастя в брехні, яку він сказав, Тоді розбите серце поставило його на коліна,

У годину його найбільшої потреби, Втраченого й покинутого любов’ю,

він не міг утриматися

Знову на кордоні кохання, воно обов’язково змусить вас заплатити

На лінії кордону ми встанемо, а потім спостерігаємо, як він відпаде

І стоїть він у тихій самоті, Ночі відбиваються на його настрої,

Шукаючи бачення, яке колись було таким ясним, Коли відчув своє дотик

жіноче кохання

Його серце, що б’ється, було теплим і молодим, Тепер замкненим у ньому своїм гнівом і

страх

Коли він повільно рухається, повз дерева, Вниз стежкою додому через повалені

листя

Він не може повірити, як він опустився так низько, тож він навчився жити зі своїм

поранена гордість

Його пурпурове серце приховане, глибоко всередині, Єдина нагорода за любов, яку він не міг

тримати