Jacob's Dream - Alison Krauss

In the spring of 1856, with the snow still on the ground

Two little boys were lost in the mountains above the town

The father went out hunting;

the boys had stayed behind

While mother tended to her chores, they wandered from her side

The two had gone to follow him and lost their way instead

By dusk the boys had not been found and fear had turned to dread

Two hundred men had gathered there to comb the mountainside

The fires were built on the highest peak in hopes they’d see the light

Oh Mommy and Daddy, why can’t you hear our cries?

The day is almost over, soon it will be night

We’re so cold and hungry and our feet are tired and sore

We promise not to stray again from our cabin door

Now Jacob Dibert woke one night from a strange and eerie dream

He saw a path between two hills near a dark and swollen stream

He told his wife he saw the boys huddled close beside a log

For two more nights, the dream returned, this vision sent from God

Oh Mommy and Daddy, why can’t you hear our cries?

The day is almost over, soon it will be night

We’re so cold and hungry and our feet are tired and sore

We promise not to stray again from our cabin door

A thousand men had searched in vain the west side of Bob’s Creek

But Jacob’s wife knew of this place and said to travel east

With a guide to take him there, Jacob came upon the scene

And found the boys cold and still, beneath the old birch tree

Oh Mommy and Daddy, look past the tears you cry

We’re both up in heaven now;

God is by our side

As you lay us down to rest in the presence of the Lord

Know that we will meet you here at heaven’s door

Oh Mommy and Daddy, look past the tears you cry

We’re both up in heaven now;

God is by our side

And as you lay us down to rest in the presence of the Lord

Know that we will meet you here at heaven’s door

Навесні 1856 року, коли на землі ще лежить сніг

Двоє маленьких хлопчиків загубилися в горах над містом

Батько вийшов на полювання;

хлопці залишилися

Поки мати займалася своїми справами, вони відходили від неї

Ці двоє пішли за ним і замість цього заблукали

До сутінків хлопців не знайшли, і страх перетворився на страх

Двісті чоловіків зібралися там, щоб прочесати схил гори

На найвищій вершині розвели багаття в надії, що вони побачать світло

Мамо й тато, чому ти не чуєш наших криків?

День майже закінчився, скоро настане ніч

Нам так холодно й голодно, а ноги втомлені й болять

Ми обіцяємо більше не відходити від дверей нашої каюти

Одного разу вночі Джейкоб Діберт прокинувся від дивного та моторошного сну

Він бачив стежку між двома пагорбами біля темного й розбухлого струмка

Він розповів дружині, що бачив хлопців, що тулилися біля колоди

Ще дві ночі повертався сон, це видіння, послане від Бога

Мамо й тато, чому ти не чуєш наших криків?

День майже закінчився, скоро настане ніч

Нам так холодно й голодно, а ноги втомлені й болять

Ми обіцяємо більше не відходити від дверей нашої каюти

Тисяча людей марно шукали західну сторону Бобс-Кріку

Але дружина Якова знала про це місце і сказала мандрувати на схід

З гідом, який доставив його туди, Джейкоб прийшов на місце події

І знайшов хлопців холодними й нерухомими під старою березою

О, мамо й тато, подивіться на сльози, які ви плачете

Ми обидва зараз на небесах;

Бог поруч із нами

Коли ви кладете нас, щоб відпочити в присутності Господа

Знайте, що ми зустрінемо вас тут, у небесних дверях

О, мамо й тато, подивіться на сльози, які ви плачете

Ми обидва зараз на небесах;

Бог поруч із нами

І коли ви кладете нас, щоб відпочити в присутності Господа

Знайте, що ми зустрінемо вас тут, у небесних дверях