Terwijl Jullie Nog Bij Me Zijn - Ali B, Ruben Annink

Er komt een tijd dat jullie niet meer willen knuffelen met papa

Niet meer willen stoeien

Op de bank wanneer jullie opgroeien

Komt er een tijd dat wij een hoop kwijt zullen raken

Want dan vinden jullie het niet meer fijn als ik jullie kleine kusjes geef in

jullie nek

Een tijd waarin jullie niet meer kruipen in mijn bed wanneer jullie bang zijn

Want dan zijn mijn kleine mannetjes niet meer klein

Niet meer in voor een verhaaltje vlak voor het naar bed gaan

Ik vraag me af waarom moet het nu zo snel gaan

Ik lach en ik lach een traan, want op een dag laat ik jullie gaan

Uren die vliegen, de jaren die liegen

Ze zeggen: «Doe rustig aan, er is tijd genoeg»

Zien jullie niet dat ik jullie zo lief heb

Ik mis jullie nu al, terwijl jullie nog bij me zijn

En er komt een tijd dat jullie zullen gaan liegen

Zoals papa heeft gelogen tegen oma toen ik tiener was

Het is een tijd waarin jullie met een meid afspreken en om één of andere reden

moet dat stiekem gaan

Dat is niet het enige, jullie zullen ook dezelfde fouten maken als papa,

dingen als roken

Ik hoop het niet.

Ik klink nu net als mijn moeder die mij en mijn broer vroeger

wilde behoeden

Maar net als mijn moeder zal ik moeten accepteren dat er een tijd komt dat

jullie van je eigen fouten leren

Op een dag zie ik de controle verdwijnen, maar tot die dag hou ik jullie bij me

De uren die vliegen, de jaren die liegen

Ze zeggen: «Doe rustig aan, er is tijd genoeg»

Zien jullie niet dat ik jullie zo lief heb

Ik mis jullie nu al terwijl jullie hier bij me zijn

En misschien vinden mensen dat ik overdrijf

En misschien hebben al die mensen ook gelijk

En misschien valt het allemaal wel mee

En ben ik eraan gewend voordat ik het weet

Maar ‘misschien' verandert niks aan de pijn

Misschien zal ik er tegen die tijd niet eens meer zijn

Misschien weet ik één ding wel zeker, ik mis jullie voor het leven…

De uren die vliegen, de jaren die liegen

Ze zeggen: «Doe rustig aan, er is tijd genoeg»

Zien jullie niet dat ik jullie zo lief heb

Ik mis jullie nu al terwijl jullie hier bij me zijn

Прийде час, коли ти більше не захочеш обніматися з татом

Не хочу більше возитися

На дивані, коли виростеш

Прийде час, коли ми втратимо багато

Тому що потім тобі більше не подобається, коли я дарую тобі маленькі поцілунки

твоя шия

Час, коли ти більше не лізеш у моє ліжко, коли тобі страшно

Бо тоді мої чоловічки вже не будуть маленькими

Більше не потрібно розповідати перед сном

Мені цікаво, чому він йде так швидко

Я посміхаюся і сміюся сльозою, тому що одного разу я відпустив тебе

Години, які летять, роки, які лежать

Вони кажуть: «Полегше, є часу достатньо»

Хіба ти не бачиш, що я так тебе люблю

Я вже сумую за тобою, поки ти ще зі мною

І настане час, коли ти будеш брехати

Як тато брехав бабусі, коли я був підлітком

Це час, коли ви, хлопці, зустрічаєтеся з дівчиною і з якоїсь причини

це має бути секретним?

Це не єдине, ти теж будеш робити ті самі помилки, що і тато,

такі речі, як куріння

Я сподіваюся, що не.

Тепер я звучаю як моя мати, яка телефонувала мені і моєму братові

хотів захистити

Але, як і моя мама, мені доведеться змиритися з тим, що настане час, коли

ти вчишся на власних помилках

Одного разу я побачу, що контроль зникне, але до цього дня я буду тримати тебе при собі

Години, що летять, роки, що лежать

Вони кажуть: «Полегше, є часу достатньо»

Хіба ти не бачиш, що я так тебе люблю

Я вже сумую за тобою, поки ти тут зі мною

І, можливо, люди думають, що я перебільшую

І, можливо, всі ці люди також мають рацію

І, можливо, все буде добре

І я звик до цього, перш ніж усвідомити

Але «можливо» біль не зміниться

Можливо, до того часу мене там навіть не буде

Можливо, я знаю одне напевно, я сумую за тобою все життя...

Години, що летять, роки, що лежать

Вони кажуть: «Полегше, є часу достатньо»

Хіба ти не бачиш, що я так тебе люблю

Я вже сумую за тобою, поки ти тут зі мною