Every Day Is Just The Same - Alexandra

Every day is just the same to me,

since he has gone.

Every branch has died upon my tree,

since he has gone.

What’s the use me cryin' out,

if no one’s there to hear,

me shout his name?

There’s a voice keeps going on,

reminding me that I was brought to shame.

Every day is just the same to me,

if time stands still.

Just to think I wanted to be free,

I’ve had my feel.

Suddenly I’m wide away and reaching out

to touch his sweeping face.

Then I hear the voice again,

that makes me doubt if I can stand the shame.

Suddenly I’m wide away and reaching out

to touch his sweeping face.

Then I hear the voice again,

that makes me doubt if I can stand the shame.

Кожен день для мене однаковий,

з тих пір, як він пішов.

Кожна гілка померла на моєму дереві,

з тих пір, як він пішов.

До чого я плачу,

якщо нікого там не почути,

я кричати його ім’я?

Голос продовжує лунати,

нагадуючи мені, що я осоромився.

Кожен день для мене однаковий,

якщо час зупинився.

Просто думати, що хотів бути вільним,

Я відчув своє.

Раптом я віддаляюся й простягаю руку

 доторкнутися до його розмашистого обличчя.

Тоді я знову чую голос,

це змушує мене сумніватися, чи витримаю сором.

Раптом я віддаляюся й простягаю руку

 доторкнутися до його розмашистого обличчя.

Тоді я знову чую голос,

це змушує мене сумніватися, чи витримаю сором.