А я-то думал, Вы счастливая - Александр Ягья

А я-то думал, Вы счастливая,

Когда одна на склоне дня

Вы шли такая горделивая

И не взглянули на меня.

А я-то думал, Вы счастливая.

Я думал, Вы счастливей всех,

Когда смотрел в глаза игривые,

Когда веселый слышал смех.

Глаза то нежные, то строгие,

Но в них тревога, в них беда.

Наверно, Вас любили многие.

Вы не любили никогда.

На Вас глядят глаза влюбленные.

Им не понять издалека,

Что в Вас тоска неутоленная,

Святая женская тоска.

И мысль одна неодолимая

Вам не дает ни спать, ни жить:

Что это мало — быть любимою,

Что надо любящею быть.

Прямая, гордая, красивая…

Я слышу ваш веселый смех.

А я-то думал Вы счастливая,

Я думал, Вы счастливей всех.

А я думав, Ви щаслива,

Коли одна на схилі дня

Ви йшли така гордовита

І не поглянули на мені.

А я-то думав, Ви щаслива.

Я думав, Ви щасливіший за всіх,

Коли дивився в очі очі грайливі,

Коли веселий чув сміх.

Очі то ніжні, то строгі,

Але в ніх тривога, в ніх біда.

Напевно, Вас любили багато хто.

Ви не любили ніколи.

На Вас дивляться очі закохані.

Їм не зрозуміти здалеку,

Що в Вас тоска невгамовна,

Свята жіноча туга.

І мисль одна непереборна

Вам не дає ні спати, ні жити:

Що це мало— бути коханою,

Все треба люблячій бути.

Пряма, горда, гарна…

Я чую ваш веселий сміх.

А я-то думав Ви щаслива,

Я думав, Ви щасливіший за всіх.