Quand J'aurai Du Temps - Albin De La Simone

Quand j’aurai du temps,

quand je serai libre,

écumerons-nous les grandes vitrines?

Emplissant des sacs

de choses inutiles,

emplissant nos yeux

d’un bonheur facile.

Quand j’aurai du temps,

je relirai nos mails.

J’exhumerai ému

des tonnes de merveilles.

Je me souviendrai

du temps regretté où

d’un trait de bic

je te faisais rire.

Attends encore un peu,

le calme se dessine.

Attends encore un peu.

Quand j’aurai du temps,

on ira courir mouillés

dans le vent

sans craindre le pire.

Alors enrhumés, on s’enfermera,

on boira du thé, on copulera.

Quand j’aurai du temps,

nous élèverons

des hordes d’enfants

heureux et joueurs.

Les jouets, les ballons,

les parties de quilles

nous détourneront du feu

qui nous grille.

Attends encore un peu,

le calme se dessine.

Attends encore un peu.

Quand j’aurai du temps,

je l’ai toujours dit,

quand j’aurai du temps,

tu seras partie.

Коли я маю час,

коли я вільний,

ми будемо чистити великі вікна?

Наповнення мішків

непотрібні речі,

наповнюючи наші очі

легкого щастя.

Коли я маю час,

Я перечитую наші листи.

Я буду ексгумувати перенесений

тонни чудес.

я запам'ятаю

жалкого часу, коли

розчерком пера

Я розсмішила тебе.

Почекай ще трохи,

з'являється спокій.

Зачекайте ще трохи.

Коли я маю час,

ми збираємося бігати мокрі

на вітрі

не боячись гіршого.

Тож із застудою ми замкнемося,

будемо пити чай, будемо спариватися.

Коли я маю час,

ми піднімемо

полчища дітей

щасливі та грайливі.

Іграшки, повітряні кульки,

боулінг вечірки

відверне нас від вогню

яка нас обпікає.

Почекай ще трохи,

з'являється спокій.

Зачекайте ще трохи.

Коли я маю час,

я завжди казав,

коли маю час,

тебе не буде.