Девка - Акустические Ботинки

Три дня кряду дождик лил,

Он с ума меня сводил.

Ни проехать, ни пройти,

Залило водой пути.

Только я один в строю,

Пред окном твоим стою.

Милая моя красавица,

Выйди нынче на гуляньеце,

Дай с тобой по улице пройти,

Краше пары сроду не найти.

Ну, а дождик льет и льет,

Нам разлуку придает.

Даже молодой кобель

Нос не высунет за дверь.

Только я гляжу в окно,

И намокло все сукно.

Милая моя красавица,

Обнимать тебя мне нравится,

Выходишь ж ты хоть на пять минут,

Я укрыть тебя не премину.

Что ты, девка, глаз не кажешь,

Неужели мне не рада даже?!

Что ты, девка, прячешь взгляд,

Или дождик в этом виноват?!

Наконец-то дождь прошел,

Вот и стало хорошо.

Слышь, гармошка говорит,

Будут песни до зари.

Только ты не кажешь взгляд,

Знать не дождик виноват.

Милая моя красавица,

Не пора ль тебе и сжалиться,

Дай с тобой по улице пройти,

Краше пары сроду не найти.

Только девка глаз не кажет,

Неужели мне не рада даже?!

Только девка прячет взгляд,

Знать не дождик в этом виноват?!

Что ты, девка, глаз не кажешь,

Неужели мне не рада даже?!

Что ты, девка, прячешь взгляд,

Кто же в этом все же виноват?!

Три дні поспіль дощ лив,

Він з розуму мене зводив.

Ні проїхати, ні пройти,

Залило водою шляхи.

Тільки я один у строю,

Перед вікном твоїм стою.

Мила моя красуня,

Вийди нині на гуляньці,

Дай з тобою вулицею пройти,

Краще пари ніколи не знайти.

Ну, а дощ ллє і ллє,

Нам розлуку надає.

Навіть молодий пес

Ніс не висуне за двері.

Тільки я дивлюся у вікно,

І намокло все сукно.

Мила моя красуня,

Обіймати тебе мені подобається,

Виходиш ти хоч на п'ять хвилин,

Я вкрити тебе не премину.

Що ти, дівко, очей не кажеш,

Невже мені не рада навіть?

Що ти, дівко, ховаєш погляд,

Чи дощ у цьому винен?!

Нарешті дощ пройшов,

От і стало добре.

Чуєш, гармошка каже,

Будуть пісні до зорі.

Тільки ти не кажеш погляд,

Знати не дощ винний.

Мила моя красуня,

Чи не час тобі й пошкодувати,

Дай з тобою вулицею пройти,

Краще пари ніколи не знайти.

Тільки дівка очей не каже,

Невже мені не рада навіть?

Тільки дівка ховає погляд,

Знати не дощ у цьому винен?!

Що ти, дівко, очей не кажеш,

Невже мені не рада навіть?

Що ти, дівко, ховаєш погляд,

Хто ж у цьому все ж таки винен?!