La Paresse - Akroma

Seul dans mon esprit, seul dans ma chambre, je vois mon existence qui défile

devant moi.

Je n’ai plus envie d’y croire, plus envie de voir.

Je sombre dans

une paresse emplie de désespoir.

Lentement, je touche le fond que je croyais si

loin de moi et qui se rapproche pas à pas

Laissez-moi partir, m’accuser d’avoir toujours défendu d’autres causes avant la

mienne

Je plaide coupable.

Comment me détruire, moi qui était si fort?

Comment en finir, sans laisser de remords?

Quitter cette existence,

quitter cette souffrance, celle qui, avant, comblaient mes audiences

Vu d’ici, la mort parait si belle

Vu d’ici, on dirait qu’elle t’appelle

De l’autre côté, la peur n’existe pas

Et si l’on ferme les yeux, on pourrait passer au-delà

De l’autre côté, le temps n’existe pas

Et si ça n’en vaut plus la peine

Fermes les yeux

Peu importe quand ni comment

Si plus rien ne te retient, alors c’est le moment

Vidé de toute vie, vidé même d’envie, déçu par ma vie, déçu par autrui.

Oublié de tous, oublié de vivre, délaissé mon avis, personne ne l’attend cette

fois-ci.

Partir sans être un lâche, sans même faire un carnage.

Suivre mon

destin, ou bien le contrôler.

Mourir de mes mains, ou laisser le temps passer

de l’autre côté du néant

Loin d’ici, la mort enfin t’appelle

De l’autre côté, la peur n’existe pas

Et si l’on ferme les yeux, on pourrait passer au-delà

De l’autre côté, le temps n’existe pas

Et si ça n’en vaut plus la peine

Fermes les yeux

Peu importe quand ni comment

Si plus rien ne te retient, ouvre-toi au néant…

Один у своїй свідомості, один у своїй кімнаті, я бачу, як прокручується моє існування

переді мною.

Я більше не хочу в це вірити, більше не хочу бачити.

Я занурююся в

лінь, сповнена відчаю.

Повільно я досягаю дна, що я так думав

віддаляючись від мене і наближаючись крок за кроком

Відпустіть мене, звинувачуйте мене в тому, що я завжди захищав інші причини перед тим

Шахта

Я визнаю себе винним.

Як мене знищити, хто був такий сильний?

Як покінчити з цим без докорів сумління?

покинути це існування,

залишити це страждання, яке раніше наповнювало мої аудиторії

Звідси смерть здається такою прекрасною

Звідси видно, що вона дзвонить тобі

З іншого боку страху немає

І якщо ми закриємо очі, ми зможемо пройти далі

З іншого боку, часу не існує

А якщо воно того більше не варте

закрий очі

Не важливо, коли і як

Якщо вас ніщо не стримує, то зараз саме час

Вичерпаний усього життя, висушений навіть заздрості, розчарований у своєму житті, розчарований в інших.

Всіми забутий, забутий жити, покинутий свою думку, ніхто цього не чекає

час.

Піти, не будучи боягузом, навіть не завдаючи хаосу.

слідкуй за моїм

долю, або керувати нею.

Помри від моїх рук, або нехай мине час

по той бік небуття

Далеко смерть нарешті кличе тебе

З іншого боку страху немає

І якщо ми закриємо очі, ми зможемо пройти далі

З іншого боку, часу не існує

А якщо воно того більше не варте

закрий очі

Не важливо, коли і як

Якщо ніщо не стримує вас, відкрийте себе ніщо...