Вырос мудаком - aikko

Положи моё сердечко в саркофаг

Чтоб его не растоптала опьяневшая толпа

Под сердечко хулигана правда незачем копать

Я приду к ней навсегда, но когда — не тебе решать

Я приду к тебе оставив свой чёрный холодный замок

Где простыни перепачканы во все тона помад

Буду верен до последнего каждой своей метафоре

Приду к тебе, когда решу, что лучше замолчать

Ты долго ждала свидание, красавица с косой

Оцени мои старания смехом или восторгом

Дай мне громко попрощаться прежде, чем покину дом

Дай мне только не оставить моих демонов голодными

Люди спорят о долгах, морали, праве

Да ломаю свою ветку только тем, что я ебланю

Ты не любишь слышать правду, не гонишься за мечтами

Ты не любишь просыпаться, тебя у тебя украли

Смертный упрекает меня только тем, что голодаю

Смертный набивает цену мы оба всё понимаем

Найди глаза в которых ты утопишь всю тоску

Я нашёл их пятый раз и всё равно они наскучили

Я вырос мудаком, а ты так любишь мудаков

Набей — «Умереть легендой» себе прямо на ебло

Чтобы мы видели насколько тебе похуй на исход

Чтобы видели насколько ты не можешь быть собой

Я вырос мудаком, а ты так любишь мудаков

Набей — «Умереть легендой» себе прямо на ебло

Чтобы мы видели насколько тебе похуй на исход

Чтобы видели насколько ты не можешь быть собой, придурок

В моей комнате холодная постель

И, да, я холоден и сам одиночество не для всех

Мне одиночество во благо, не блочу приоритеты

Ты больше меня не радуешь в общем то как и все

И на что мне себя разменивать братик?

Подарил подруге годы и наверное хватит

Это всё полезный опыт, понапрасну не тратил

Себя и сдохну их иконой на потрёпанной хате снимай (все)

Все мои загоны пыль, скучная глава

Дай толпе любви дай толпе огня

Дай себе пизды, если не созидал

И направлял их жить, но не для себя

Или просто слить всё не просекая

Мотив ебашить, чтоб во времени нетленным прослыть

И за это каждый братик ляжет костьми

Оправдай эпохой дерьма

Я взял оттуда лишь свободу прости

Мы не угараем когда красим холсты

Я вырос мудаком, а ты так любишь мудаков

Набей — «Умереть легендой» себе прямо на ебло

Чтобы мы видели насколько тебе похуй на исход

Чтобы видели насколько ты не можешь быть собой

Я вырос мудаком, а ты так любишь мудаков

Набей — «Умереть легендой» себе прямо на ебло

Чтобы мы видели насколько тебе похуй на исход

Чтобы видели насколько ты не можешь быть собой

Поклади моє серце в саркофаг

Щоб його не розтоптав сп'янілий натовп

Під серце хулігана правда нема чого копати

Я прийду до неї назавжди, але коли не вирішувати

Я прийду до тебе залишивши свій чорний холодний замок

Де простирадла забруднені у всі тони помад

Буду вірний до останнього кожної своєї метафори

Прийду до тебе, коли вирішу, що краще замовкнути

Ти довго чекала побачення, красуня з косою

Оціни мої старання сміхом чи захопленням

Дай мені голосно попрощатися, перш ніж покину будинок

Дай мені тільки не залишити моїх демонів голодними

Люди сперечаються про борги, мораль, право

Так ламаю свою гілку тільки тим, що я ебланю

Ти не любиш чути правду, не женешся за мріями

Ти не любиш прокидатися, тебе в тебе вкрали

Смертний дорікає мені тільки тим, що голодую

Смертний набиває ціну ми обидва все розуміємо

Знайди очі в яких ти втопиш всю тугу

Я знайшов їх вп'яте і все одно вони набридли

Я виріс мудаком, а ти так любиш мудаків

Набий—«Померти легендою» собі прямо на ебло

Щоб ми бачили наскільки тобі похуй на вихід

Щоб бачили наскільки ти не можеш бути собою

Я виріс мудаком, а ти так любиш мудаків

Набий—«Померти легендою» собі прямо на ебло

Щоб ми бачили наскільки тобі похуй на вихід

Щоб бачили наскільки ти не можеш бути собою, придурок

У моїй кімнаті холодна постіль

І, так, я холодний і сам самотність не для всіх

Мені самотність на благо, не блокую пріоритети

Ти більше мене не радієш у загальному то як і все

І на що мені себе розмінювати братик?

Подарував подрузі роки і напевно вистачить

Це все корисний досвід, даремно не витрачав

Себе і здохну їх іконою на пошарпаній хаті знімай (все)

Всі мої загони пил, нудна глава

Дай натовпу кохання дай натовпу вогню

Дай собі пізд, якщо не творив

І направляв їх жити, але не для себе

Або просто злити все не просікаючи

Мотив ебашити, щоб у часу нетлінним уславитися

І за це кожен братик ляже кістками

Виправдай епохою лайна

Я взяв звідти лише свободу вибач

Ми не засмагаємо коли фарбуємо полотна

Я виріс мудаком, а ти так любиш мудаків

Набий—«Померти легендою» собі прямо на ебло

Щоб ми бачили наскільки тобі похуй на вихід

Щоб бачили наскільки ти не можеш бути собою

Я виріс мудаком, а ти так любиш мудаків

Набий—«Померти легендою» собі прямо на ебло

Щоб ми бачили наскільки тобі похуй на вихід

Щоб бачили наскільки ти не можеш бути собою