Весна - aikko

Я развеял прах своих прежних

Я не потратив и лучших карт

Все абоненты заняты

Где друзья, когда я скажу им правду

Преклони колено, сука

Я мудак по жизни, но хули плакать

Они дружат за хайп

Я выбрал путь не создать кумира

Не продать им запад, а писать

Знаю много тех, кто хочет славы

За труды над парой песен

Они кричат мол всё не справедливо,

Но их слово так мало весит и в голове ничего

Безыдейность — да, они знают в этом толк

Ты забыл, что кто-то строит мир

Пока обыватели платят за комфорт

Восхваляй же себе подобных

Клуб анонимных любителей как у них

Они слышат биточек модный,

Но ни тюна, ни панчей, и фитиль уже горит,

А с какого бы хуя мне стоит

Писать грязь под 808 когда правил нет

Ты построил рамки жанру

Я кручу твою школу и сам выбираю вектор

И мне похуй

Ты видел эгоцентричных мудаков, — да я хуже всех

Я вчера мониторил сколько вас там,

А сегодня не вижу за кучей дел

Их вкусы дремучий лес,

Но мы любим только гремучий сленг

И мы выходим из серых и скучных мест

И несём шедевр из подручных средств

Я не останусь тут до старости, дай мне время писать

Ой, не дай погибнуть не легендой, потерять запал

Ой, ой, приди за мной моя весна

Я так долго тебя ждал, я так долго тебя ждал

Я не останусь тут до старости, дай мне время писать

Ой, не дай погибнуть не легендой, потерять запал

Ой, ой, приди за мной моя весна

Я так долго тебя ждал, я так долго тебя ждал

Не останусь тут до старости, дай мне время писать

Ой, не дай погибнуть не легендой, потерять запал

Ой, ой, приди за мной моя весна

Я так долго тебя ждал, я так долго тебя ждал

Если чувства художника — это средства для розжига

Ты играешь с огнём, но идешь от простого до сложного

Путь стихами до старости, от навязчивой серости,

Но уже без ожидания милости, ничего лучше не делайте

Когда стало темно в глазах, словно всё одеялом накрылось

Я беру с собой неудачи на вырост и московскую сырость

В горизонт не поющего мне о сытости творчестве

Ищи корень проблем своих в отчестве

Ты закончил с отличием жизнь, но что знаешь ты об одиночестве

Все слова из вязкого омута

Все беседы сводятся к спорам;

ясно и холодно

Я скажу как жить счастливо, сказки недорого

Выжидать нету времени

До весны слишком много земли из-под ног

У Музы есть жернова, и столько в них нас перемолото

Я не останусь тут до старости, дай мне время писать

Ой, не дай погибнуть не легендой, потерять запал

Ой, ой, приди за мной моя весна

Я так долго тебя ждал, я так долго тебя ждал

Я не останусь тут до старости, дай мне время писать

Ой, не дай погибнуть не легендой, потерять запал

Ой, ой, приди за мной моя весна

Я так долго тебя ждал, я так долго тебя ждал

Не останусь тут до старости, дай мне время писать

Ой, не дай погибнуть не легендой, потерять запал

Ой, ой, приди за мной моя весна

Я так долго тебя ждал, я так долго тебя ждал

Я розвіяв порох своїх колишніх

Я не витративши і кращих карт

Усі абоненти зайняті

Де друзі, коли я скажу їм правду

Похили коліно, сука

Я мудак по життя, але хулі плакати

Вони дружать за хайп

Я вибрав шлях не створити кумира

Не продати їм захід, а писати

Знаю багато тих, хто хоче слави

За праці над парою пісень

Вони кричать мовляв все не справедливо,

Але их слово так мало важить і в голові нічого

Безідейність — так, вони знають про це.

Ти забув, що хтось будує світ

Поки що обивателі платять за комфорт

Вихваляй же собі подібних

Клуб анонімних любителів як у них

Вони чують биту модний,

Але ні тюна, ні панчів, і фітіль уже горить,

А з якого би хуя мені стоїть

Писати бруд під 808, коли правил немає

Ти побудував рамки жанру

Я кручу твою школу і сам вибираю вектор

І мені похуй

Ти бачив егоцентричних мудаків, так я найгірше за всіх

Я вчора моніторив скільки вас там,

А сьогодні не бачу за купою справ

Їхні смаки дрімучий ліс,

Але ми любимо лише гримучий сленг

І ми виходимо з сірих і нудних місць

І несемо шедевр із підручних засобів

Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати

Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал

Ой, ой, прийди за мною моя весна

Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав

Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати

Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал

Ой, ой, прийди за мною моя весна

Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав

Не залишуся тут до старості, дай мені час писати

Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал

Ой, ой, прийди за мною моя весна

Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав

Якщо почуття художника — це засоби для розпалювання

Ти граєш з вогнем, але йдеш від простого до складного

Шлях віршами до старості, від нав'язливої ​​сірості,

Але вже без очікування милості, нічого кращого не робіть

Коли стало темно в очах, наче все ковдрою накрилося

Я беру з собою невдачі на виріст і московську вогкість

У горизонт того, хто не співає мені про ситість творчості

Шукай корінь проблем своїх по батькові

Ти закінчив із відмінністю життя, але що знаєш ти про самотність

Всі слова з в'язкого виру

Всі бесіди зводяться до спорів;

ясно і холодно

Я скажу як жити щасливо, казки недорого

Чекати нема часу

До весни надто багато землі з-під ніг

У Музи є жорна, і стільки в них нас перемолото

Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати

Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал

Ой, ой, прийди за мною моя весна

Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав

Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати

Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал

Ой, ой, прийди за мною моя весна

Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав

Не залишуся тут до старості, дай мені час писати

Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал

Ой, ой, прийди за мною моя весна

Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав