На холодном кафеле - aikko

Я не могу пообещать, что никогда не отпущу тебя

Выкинул всё, за что боролся и страдал

Думаешь лежу, жалея себя сломанным прутиком

Нет, обрёл немножко больше чем-то, что я потерял

Я вспомнил о любви — не той что в 18, а той что в 15

И всё такой же, дамочки воротят нос, и правильно

Я не буду тебя терпеть, чтоб кормить в себе блядь,

Но накормлю писателя разочарованиями

Убей меня если я стану как сверстники

Они учат меня как можно и нельзя

Возненавидь работу, стань ответственным

Кончи по пьяни в будущую жену

Пусть родит детей, похожих на тебя

Я пронесу свой крест мимо завистливых оскалов

Гиены знают, у гиены ничего не выйдет

Она здорово шутит и советует оставить,

Но свободному артисту похуй на советы зрителя

Мне порой трудно дышать, мам

И порой я ненавижу себя — тварь

Смотри, они тянут свои липкие пальцы со словами: «Эй, а дай почитать нам?»

Спрячь меня, я не знаю кто все эти люди

Они не строят ничего, кроме как иллюзии

Они видят здесь романтику, ну прошу тебя

Заткнись, и давай не будем, сегодня без прелюдий

Расскажи мне, анонимный мистер

Что фразы могут ранить как рапира или выстрел,

Но прошу меня пойми, эти стихи не больше чем мой бессердечный приступ

Жизнь — это всего лишь гонка в памяти

Где ты не помнишь глаза, но помнишь имена предателей

И порой куда теплее спиться одному, на холодном кафеле

Я не можу пообіцяти, що ніколи не відпущу тебе

Викинув все, за що боровся і страждав

Думаєш лежу, шкодуючи себе зламаним прутиком

Ні, знайшов трохи більше ніж те, що я втратив

Я згадав про любов - не той, що в 18, а той що в 15

І все такий ж, дамочки вернуть ніс, і правильно

Я не буду терпіти, щоб годувати в собі блядь,

Але нагодую письменника розчаруваннями

Вбий мене якщо я стану як однолітки

Вони вчать мене як можна і не можна

Зненавидь роботу, стань відповідальним

Кончі по п'яні в майбутню дружину

Нехай народить дітей, схожих на тебе

Я пронесу свій хрест повз заздрісних оскалів

Гієни знають, у гієни нічого не вийде

Вона здорово жартує і радить залишити,

Але вільному артисту похуй на поради глядача

Мені часом важко дихати, мам

І часом я ненавиджу себе тварюка

Дивись, вони тягнуть свої липкі пальці зі словами: «Гей, а дай почитати нам?»

Схавай мене, я не знаю хто всі ці люди

Вони не будують нічого, крім як ілюзії

Вони бачать тут романтику, ну прошу тебе

Заткнися, і давай не будемо, сьогодні без прелюдій

Розкажи мені, анонімний містер

Що фрази можуть поранити як рапір або постріл,

Але прошу мене зрозумій, ці вірші не більше ніж мій безсердечний напад

Життя - це лише гонка в пам'яті

Де ти не пам'ятаєш очі, але пам'ятаєш імена зрадників

І часом куди тепліше спитися одному, на холодному кахлі