O Father Sea - AHAB

Our boat lurches through damnation

Utter madness embraces me

Faces drawn my starvation

As we dwindle into misery

For a ray of hope we pray

Yet of ruin we are aware

In ports of doom we lay

So I yield to my despair

I feel the iron surges

Break inside my head

I feel the boiling maelstroms

Tear my mind to shreds

Hence I rue

This oath I swore

As every moment

Last for evermore

This world is turned upside down

By malisons of dire revenge

All fleshly means run aground

Hovering between life and death

All sense fade away

Darkness shall overcome!

Will you sink to ageless gloom!

Will you sigh out your soul!

Will you never find a snug berth!

Наш човен хилиться крізь прокляття

Повне божевілля охоплює мене

Обличчя намальовані моїм голодом

Коли ми впадаємо в біду

Про промінь надії ми молимося

Проте про розорення ми усвідомлюємо

У портах приречених ми лежимо

Тому я піддаюся своєму відчаю

Я відчуваю сплески заліза

Проломитися в моїй голові

Я відчуваю киплячі вири

Розірвати мій розум на шматки

Тому я жалкую

Цю клятву я присягнув

Як кожної миті

Останній назавжди

Цей світ перевертається з ніг на голову

Малісони жахливої ​​помсти

Усе тілесне означає сісти на мілину

Витаючи між життям і смертю

Згасає всякий сенс

Темрява переможе!

Невже ти потонеш у нестаріючому мороці?

Чи зітхнеш ти свою душу!

Ви ніколи не знайдете затишне спальне місце!