Autoapotheosis - Aeveron

«But see, amid the mimic rout

A crawling shape intrude!

A blood-red thing that writhes from out

The scenic solitude!

It writhes!

— It writhes!

— with mortal pangs

The mimes become its food

And seraphs sob at vermin fangs

In human gore imbued

Out — out are the lights — out all!

And, over each quivering form

The curtain, a funeral pall

Comes down with the rush of a storm

While the angels all pallid and wan

Uprising, unveiling, affirm

That the play is the tragedy «Man,»

And its hero the Conqueror Worm." *

Time and space run through my astral veins

Stars obey my orders

Planets circulate me in neverending concentric rings

I am the center of the universe

I am COSMOS!!!

You think you don’t have to worship me

But your vanity won’t be of any use to you

I’m flowing right through your most secret thoughts

I know your deepest fears and weaknesses

I am the owner of your mind and ruler of your fate

I am the Divinity you’ve always denied

I am the Alpha and the Omega

I was here before time was created

And I’ll still exist when you’ve vanished in the vortex

Of eternity

Eternity!!!

You stupid fuck believe you’re in control and everything is obeying

Your feeble will

But you’re subject to a fatal fallacy

You’re acting the way I want you to

You’re my character in a play of hopes and fears

You’re my Conqueror Worm!

You still believe I’m not there, laughing at my existence

Still denying me

You’re denying me!!!

Eternally!!!

Once upon a time I wasn’t unlike you

But I have arisen and made myself a God

The highest sovereign over your life, liege over your fate

I transformed into a celestial being to use you as an instrument

To wipe out the entire human RACE!!!

«Але бачите, серед імітаційного розгрому

Повзаюча форма вторгається!

Криваво-червона річ, яка корчиться

Мальовнича самотність!

Воно звивається!

— Воно звивається!

— зі смертельними муками

Міми стають його їжею

І серафіми ридають на ікла шкідників

В людській крові просякнуті

Погасли — погасли вогні — погасли всі!

І над кожною тремтливою формою

Завіса, похоронний пагром

Падає разом із бурею

У той час як ангели всі бліді і тьмяні

Повстання, розкриття, утвердження

Що п’єса – це трагедія «Людина»,

І його герой Черв'як-переможець." *

Час і простір протікають моїми астральними жилами

Зірки виконують мої накази

Планети циркулюють у мене нескінченними концентричними кільцями

Я — центр всесвіту

Я КОСМОС!!!

Ви думаєте, що вам не потрібно поклонятися мені

Але ваше марнославство не принесе вам жодної користі

Я протікаю через твої найпотаємніші думки

Я знаю твої найглибші страхи та слабкості

Я володар твого розуму і володар твоєї долі

Я — Божество, яке ти завжди заперечував

Я   Альфа й Омега

Я був тут до створення часу

І я все ще існуватиму, коли ти зникнеш у вирі

Про вічність

Вічність!!!

Ти, дурний, віриш, що контролюєш, і все підкоряється

Твоя слабка воля

Але ви схильні до фатальної помилки

Ти поводишся так, як я хочу

Ти мій персонаж у грі надій і страхів

Ти мій черв'як-переможець!

Ви все ще вірите, що мене немає, сміючись із мого існування

Все ще відмовляє мені

Ти мені відмовляєш!!!

Вічно!!!

Колись я не був схожий на вас

Але я виник і зробив себе Богом

Найвищий суверен над твоїм життям, володар над твоєю долею

Я перетворився на небесну істоту , щоб використовувати тебе як інструмент

Щоб знищити цілу РАС людську!!!